Перейти до вмісту

Математика

Теорія: Математика · Рівняння та нерівності

Метод інтервалів: нерівності з добутком і часткою

Метод інтервалів розв’язує будь-яку нерівність виду P(x)/Q(x) ∨ 0, де P і Q — добутки лінійних множників. Нулі чисельника й знаменника розбивають числову пряму на проміжки, а знак на сусідніх проміжках чергується, окрім переходу через нуль парної кратності.

Авторський матеріал Тями · оновлено

Алгоритм

  1. Перенеси все в один бік, щоб з іншого боку був нуль, зведи до спільного знаменника й розклади чисельник і знаменник на множники виду (x − a).
  2. Знайди нулі чисельника й знаменника та познач їх на числовій прямій.
  3. Нулі знаменника завжди виколоті. Нулі чисельника виколоті в строгих нерівностях (<, >) і зафарбовані в нестрогих (≤, ≥).
  4. Визнач знак на крайньому правому проміжку: якщо всі множники мають вигляд (x − a), там стоїть «плюс».
  5. Рухайся ліворуч і чергуй знаки, але через нуль парної кратності знак не змінюється.
  6. Вибери проміжки з потрібним знаком, додай окремі зафарбовані точки й запиши відповідь.

Множник виду (a − x) запиши як −(x − a) і врахуй мінус: він змінює знак усієї нерівності.

Чому знаки чергуються й коли це не так

Добуток змінює знак лише тоді, коли знак змінює один із множників, тобто під час переходу через його нуль непарної кратності. Множник (x − a)² невід’ємний при будь-якому x, тому через a він знак не змінює.

  • у нестрогій нерівності ≤ 0 нуль парної кратності входить у відповідь як окрема точка, навіть коли навколо нього стоїть «плюс»;
  • квадратний тричлен з D < 0 має сталий знак, що збігається зі знаком старшого коефіцієнта, тому його можна відкинути, якщо він додатний;
  • дробову нерівність не можна множити на знаменник, бо його знак невідомий: переносимо доданки й зводимо до спільного знаменника.

Розібрані приклади

Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.

  1. Приклад 1

    Розв’яжіть нерівність (x − 1)(x + 3)(x − 5) < 0.

    Показати розв’язання
    1. Нулі множників: −3, 1, 5. Нерівність строга, тому всі точки виколоті.
    2. Праворуч від 5 знак «плюс», далі чергуємо: (1; 5) — «мінус», (−3; 1) — «плюс», (−∞; −3) — «мінус».
    3. Потрібні проміжки зі знаком «мінус». Перевірка: x = 2 дає 1 · 5 · (−3) = −15 < 0.

    Відповідь: x ∈ (−∞; −3) ∪ (1; 5).

  2. Приклад 2

    Розв’яжіть нерівність (x + 1)/(x − 2) ≥ 1.

    Показати розв’язання
    1. Переносимо одиницю ліворуч: (x + 1)/(x − 2) − 1 ≥ 0.
    2. Зводимо до спільного знаменника: (x + 1 − x + 2)/(x − 2) ≥ 0, тобто 3/(x − 2) ≥ 0.
    3. Чисельник додатний, отже x − 2 > 0 (знаменник не може дорівнювати нулю).
    4. Перевірка: x = 3 дає 4/1 = 4 ≥ 1.

    Відповідь: x ∈ (2; +∞).

  3. Приклад 3

    Розв’яжіть нерівність (x − 2)²(x + 1) ≤ 0.

    Показати розв’язання
    1. Нулі: x = −1 (кратність 1) і x = 2 (кратність 2).
    2. Праворуч від 2 знак «плюс»; через x = 2 знак не змінюється, тож на (−1; 2) теж «плюс»; ліворуч від −1 — «мінус».
    3. Нерівність нестрога: беремо (−∞; −1], а точка x = 2 дає нуль, тому теж належить розв’язку.

    Відповідь: x ∈ (−∞; −1] ∪ {2}.

  4. Приклад 4

    Розв’яжіть нерівність (x² − 4x + 3)/(x + 2) ≤ 0.

    Показати розв’язання
    1. Розкладаємо чисельник: x² − 4x + 3 = (x − 1)(x − 3). Нулі чисельника 1 і 3 зафарбовані, нуль знаменника −2 виколотий.
    2. Праворуч від 3 — «плюс»; (1; 3) — «мінус»; (−2; 1) — «плюс»; (−∞; −2) — «мінус».
    3. Беремо проміжки зі знаком «мінус» разом з нулями чисельника. Перевірка: x = 2 дає (1 · (−1))/4 < 0.

    Відповідь: x ∈ (−∞; −2) ∪ [1; 3].

Типові помилки

  • Множити дробову нерівність на знаменник, не знаючи його знака.
  • Зафарбовувати нулі знаменника в нестрогій нерівності.
  • Чергувати знак під час переходу через нуль парної кратності.
  • Губити ізольовані точки, як x = 2 у третьому прикладі.
  • Не приводити множники до вигляду (x − a): знак на правому проміжку тоді визначають неправильно.

Перевіряємо вхід і план навчання…