Перейти до вмісту

Математика

Теорія: Математика

Функції, похідна та інтеграл

Задачі про функції на НМТ перевіряють три вміння: читати графік, знаходити похідну й робити з неї висновки про функцію (зростання, екстремуми, дотична), а також рахувати площу через інтеграл.

Авторський матеріал Тями · оновлено

Властивості функції

  • область визначення — допустимі значення x;
  • область значень — усі значення, яких набуває y;
  • нулі — x, при яких f(x) = 0;
  • парна функція: f(−x) = f(x), графік симетричний відносно осі Oy;
  • непарна функція: f(−x) = −f(x), графік симетричний відносно початку координат;
  • період T: f(x + T) = f(x) для всіх x з області визначення.

Основні графіки та їх перетворення

ФункціяЩо треба пам’ятати
y = kx + bпряма; k — кутовий коефіцієнт, b — точка перетину з Oy
y = ax² + bx + cпарабола з вершиною в x₀ = −b/(2a); при a > 0 гілки вгору
y = k/xгіпербола; x ≠ 0
y = aˣпроходить через (0; 1); значення лише додатні
y = logₐxпроходить через (1; 0); x > 0
y = sin x, y = cos xперіод 2π; значення від −1 до 1
y = tg xперіод π

y = f(x) + b зсуває графік уздовж Oy на b; y = f(x − a) — праворуч на a (при a > 0); y = −f(x) відбиває графік відносно Ox; y = f(−x) — відносно Oy.

Похідна

(C)′ = 0 (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹ (sin x)′ = cos x (cos x)′ = −sin x (eˣ)′ = eˣ (ln x)′ = 1/x (u·v)′ = u′v + uv′ (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x)

f′(x₀) дорівнює кутовому коефіцієнту дотичної в точці x₀. Рівняння дотичної: y = f(x₀) + f′(x₀)(x − x₀). Якщо f′(x) > 0 на проміжку, функція зростає; якщо f′(x) < 0 — спадає. Точка, де похідна змінює знак, — точка екстремуму.

Первісна та інтеграл

Первісна F для функції f — така функція, що F′(x) = f(x). Визначений інтеграл рахують за формулою Ньютона — Лейбніца і використовують для площі фігури під графіком.

∫ₐᵇ f(x) dx = F(b) − F(a)

Розібрані приклади

Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.

  1. Приклад 1

    Складіть рівняння дотичної до графіка f(x) = x² − 3x у точці x₀ = 2.

    Показати розв’язання
    1. f(2) = 4 − 6 = −2.
    2. f′(x) = 2x − 3, тож f′(2) = 1.
    3. y = −2 + 1 · (x − 2) = x − 4.

    Відповідь: y = x − 4.

  2. Приклад 2

    Знайдіть проміжки зростання і спадання функції f(x) = x³ − 3x.

    Показати розв’язання
    1. f′(x) = 3x² − 3 = 3(x − 1)(x + 1).
    2. f′(x) > 0 при x < −1 і x > 1; f′(x) < 0 при −1 < x < 1.

    Відповідь: зростає на (−∞; −1] і [1; +∞), спадає на [−1; 1].

  3. Приклад 3

    Обчисліть ∫₀² (3x² + 1) dx.

    Показати розв’язання
    1. Первісна: F(x) = x³ + x.
    2. F(2) − F(0) = (8 + 2) − 0 = 10.

    Відповідь: 10.

Типові помилки

  • Думати, що y = f(x − 2) зсуває графік ліворуч: мінус у дужках зсуває праворуч.
  • Вважати точкою екстремуму будь-який нуль похідної: у y = x³ похідна в нулі дорівнює 0, але знак не змінюється.
  • Забувати множник внутрішньої функції: (sin 3x)′ = 3cos 3x.
  • Включати 0 в область значень показникової функції.

Перевіряємо вхід і план навчання…