Перейти до вмісту

Математика

Теорія: Математика · Геометрія

Вектори та координати: скалярний добуток, відстань, рівняння кола й прямої

Координатний метод перетворює геометричну задачу на обчислення: відстань, середину, кут і перпендикулярність знаходять за формулами з координат. Головне — не плутати точки з векторами й пам’ятати, що координати вектора дорівнюють різницям координат кінця й початку.

Авторський матеріал Тями · оновлено

Точки на площині та в просторі

AB = √((x₂ − x₁)² + (y₂ − y₁)²) середина відрізка: ((x₁ + x₂)/2; (y₁ + y₂)/2)

У просторі до цих формул додають третю координату: AB = √((x₂ − x₁)² + (y₂ − y₁)² + (z₂ − z₁)²), а середина має ще й координату (z₁ + z₂)/2.

Вектори

Координати вектора AB⃗ дорівнюють різницям координат кінця й початку: AB⃗(x₂ − x₁; y₂ − y₁). Модуль вектора |a⃗| = √(x² + y²). Вектори додають, віднімають і множать на число покоординатно. Вектори колінеарні, якщо a⃗ = λ · b⃗, тобто їхні відповідні координати пропорційні: x₁/x₂ = y₁/y₂.

a⃗ · b⃗ = x₁x₂ + y₁y₂ = |a⃗| · |b⃗| · cos φ cos φ = (x₁x₂ + y₁y₂) / (|a⃗| · |b⃗|)

Скалярний добуток — це число, а не вектор. Він дорівнює нулю тоді й лише тоді, коли ненульові вектори перпендикулярні.

Коло та пряма

коло з центром (x₀; y₀) і радіусом R: (x − x₀)² + (y − y₀)² = R² пряма: y = kx + b, k = (y₂ − y₁)/(x₂ − x₁)

Паралельні прямі мають однакові кутові коефіцієнти, а для перпендикулярних k₁ · k₂ = −1. Щоб знайти точки перетину двох ліній, розв’язують систему їхніх рівнянь.

Розібрані приклади

Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.

  1. Приклад 1

    Задано точки A(−2; 1) і B(4; 9). Знайдіть довжину відрізка AB, координати його середини та вектора AB⃗.

    Показати розв’язання
    1. AB = √((4 + 2)² + (9 − 1)²) = √(36 + 64) = 10.
    2. Середина: ((−2 + 4)/2; (1 + 9)/2) = (1; 5).
    3. AB⃗ = (4 − (−2); 9 − 1) = (6; 8).

    Відповідь: AB = 10; середина (1; 5); AB⃗(6; 8).

  2. Приклад 2

    Знайдіть кут між векторами a⃗(1; 2) і b⃗(3; 1).

    Показати розв’язання
    1. a⃗ · b⃗ = 1 · 3 + 2 · 1 = 5.
    2. |a⃗| = √5, |b⃗| = √10, тож |a⃗| · |b⃗| = √50 = 5√2.
    3. cos φ = 5/(5√2) = √2/2, отже φ = 45°.

    Відповідь: 45°.

  3. Приклад 3

    За яких значень m вектори a⃗(m; 4) і b⃗(3; −6) колінеарні, а за яких — перпендикулярні?

    Показати розв’язання
    1. Колінеарність: m/3 = 4/(−6), звідки m = −2.
    2. Перпендикулярність: a⃗ · b⃗ = 3m − 24 = 0, звідки m = 8.

    Відповідь: колінеарні за m = −2, перпендикулярні за m = 8.

  4. Приклад 4

    Складіть рівняння кола, діаметром якого є відрізок AB, де A(1; 2) і B(7; 10).

    Показати розв’язання
    1. Центр — середина AB: ((1 + 7)/2; (2 + 10)/2) = (4; 6).
    2. Діаметр AB = √(6² + 8²) = 10, отже R = 5.
    3. Рівняння: (x − 4)² + (y − 6)² = 25.

    Відповідь: (x − 4)² + (y − 6)² = 25.

  5. Приклад 5

    Складіть рівняння прямої, що проходить через точки A(1; 3) і B(3; 7).

    Показати розв’язання
    1. k = (7 − 3)/(3 − 1) = 2.
    2. y − 3 = 2(x − 1), тобто y = 2x + 1.
    3. Перевірка: для точки B маємо 2 · 3 + 1 = 7.

    Відповідь: y = 2x + 1.

Типові помилки

  • Брати координати вектора як «кінець плюс початок» замість «кінець мінус початок».
  • Не ділити на 2 у формулі середини відрізка.
  • Помилятися зі знаком у рівнянні кола: у (x + 2)² центр має x₀ = −2.
  • Писати в правій частині рівняння кола R замість R².
  • Плутати колінеарні вектори з перпендикулярними.
  • Рахувати кут між векторами, не ділячи скалярний добуток на добуток модулів.

Перевіряємо вхід і план навчання…