Для будь-якого дійсного x значення |x| не може бути від’ємним.
x — довільне дійсне число; |x| — модуль числа.
Факт
Модуль показує відстань від числа до нуля на числовій прямій.
Відстань може дорівнювати нулю або бути додатною, тож |x| ≥ 0.
Модуль числа й рівняння з модулемДля кожного дійсного x виконується √(x²) = x.
x — дійсне число; √ позначає арифметичний квадратний корінь.
Міф
Арифметичний квадратний корінь невід’ємний, тому √(x²) = |x|.
Наприклад, за x = −7 ліва частина дорівнює 7, а права — −7.
Модуль числа й рівняння з модулемДля всіх a ≥ 0 і b ≥ 0 виконується √(a + b) = √a + √b.
a і b — невід’ємні дійсні числа; усі корені арифметичні.
Міф
За a = 1 і b = 3 маємо √(a + b) = 2, а √a + √b = 1 + √3.
Правило добутку √(ab) = √a · √b не дає аналогічного правила для суми.
Степені та корені: властивості, раціональний показник, ірраціональні виразиПісля скорочення дробу (x² − 16)/(x − 4) значення x = 4 залишається недопустимим.
Розглядаємо область визначення початкового дробу над дійсними числами, а не нову окремо задану функцію x + 4.
Факт
У початковому дробі знаменник дорівнює нулю за x = 4.
Рівність (x² − 16)/(x − 4) = x + 4 діє лише за x ≠ 4, і скорочення не розширює область визначення.
Рівняння та нерівностіРівняння √(x + 5) = −2 має розв’язок x = −1.
Рівняння над дійсними числами; x ≥ −5; √ — арифметичний квадратний корінь.
Міф
Арифметичний квадратний корінь не буває від’ємним, тому це рівняння не має дійсних розв’язків.
Підстановка x = −1 дає 2 = −2, отже результат піднесення до квадрата треба відкинути.
Рівняння та нерівностіЯкщо a < b і c < 0, то ac > bc.
a, b і c — дійсні числа; множник c строго від’ємний, а початкова нерівність строга.
Факт
Множення обох частин нерівності на від’ємне число змінює напрям нерівності.
Наприклад, із 2 < 5 після множення на −3 дістаємо −6 > −15.
Рівняння та нерівностіЧисло 5 є розв’язком нерівності (x − 2)/(x − 5) ≤ 0.
Раціональна нерівність над дійсними числами; розв’язок має належати області визначення початкового дробу.
Міф
За x = 5 знаменник дорівнює нулю, тому ліва частина не визначена.
Знак ≤ дозволяє нульове значення всього дробу, але не ділення на нуль.
Метод інтервалів: нерівності з добутком і часткоюПідвищення додатної ціни на 20%, а потім зниження нової ціни на 20% повертає початкову ціну.
Початкова ціна додатна; кожну зміну рахують від ціни перед нею; без округлення та додаткових зборів.
Міф
Перша зміна множить ціну на 1,2, друга — на 0,8.
Добуток 1,2 · 0,8 = 0,96, тож кінцева ціна на 4% нижча за початкову.
Відсотки: від простих задач до складних відсотківЩоб повернути додатну ціну після підвищення на 25% до початкової, нову ціну треба знизити на 20%.
Зниження рахують від уже підвищеної ціни; початкова ціна додатна; без округлення та додаткових зборів.
Факт
Після підвищення нова ціна становить 1,25 початкової.
Зниження нової ціни на 20% дає множник 0,8, а 1,25 · 0,8 = 1.
Відсотки: від простих задач до складних відсотківЗа двох незалежних кидків симетричної монети ймовірність рівно одного герба дорівнює 1/3.
Два незалежні кидки; у кожному герб і цифра мають імовірність 1/2; монета не стає на ребро.
Міф
Є чотири рівноймовірні послідовності: ГГ, ГЦ, ЦГ і ЦЦ, де Г — герб, а Ц — цифра.
Рівно один герб є у двох із них, тому ймовірність становить 2/4 = 1/2.
Комбінаторика, ймовірність і статистика: формули та типові задачіУ прямокутному трикутнику медіана до гіпотенузи дорівнює половині гіпотенузи.
Невироджений прямокутний трикутник на евклідовій площині; медіана проведена з вершини прямого кута.
Факт
Середина гіпотенузи є центром описаного навколо такого трикутника кола.
Медіана до гіпотенузи є радіусом цього кола, тому дорівнює половині діаметра — гіпотенузи.
Прямокутний трикутник і тригонометрія гострого кутаУ подібних трикутників із відношенням відповідних сторін 3 : 1 відношення площ дорівнює 9 : 1.
Два невироджені подібні трикутники на евклідовій площині; порядок порівняння сторін і площ однаковий.
Факт
Відповідні висоти подібних трикутників мають те саме відношення 3 : 1, що й сторони.
За формулою S = ah/2 площа множиться на 3 · 3 = 9.
Трикутники: подібність, бісектриси, медіани, теореми синусів і косинусів