Перейти до вмісту

Математика

Теорія: Математика · Числа та вирази

Степені та корені: властивості, раціональний показник, ірраціональні вирази

Корінь і степінь — два записи однієї дії: ⁿ√a = a^(1/n) для a ≥ 0. Якщо записати вираз через степені з раціональним показником, для його спрощення вистачає п’яти правил, а від ірраціональності в знаменнику позбуваються, множачи на спряжений вираз.

Авторський матеріал Тями · оновлено

Степінь із цілим і раціональним показником

Для натурального n маємо aⁿ = a · a · … · a (n множників). Далі означення розширюють: a⁰ = 1 і a⁻ⁿ = 1/aⁿ за a ≠ 0, а a^(m/n) = ⁿ√(aᵐ) за a > 0 (n ≥ 2 — натуральне). Умова a > 0 для дробового показника принципова: вона гарантує, що властивості степенів працюють без винятків.

ПравилоПриклад
aᵐ · aⁿ = aᵐ⁺ⁿ3² · 3⁵ = 3⁷
aᵐ / aⁿ = aᵐ⁻ⁿ5⁶ / 5⁴ = 5² = 25
(aᵐ)ⁿ = aᵐⁿ(2³)² = 2⁶ = 64
(ab)ⁿ = aⁿbⁿ(2 · 5)³ = 8 · 125 = 1000
(a/b)ⁿ = aⁿ/bⁿ(2/3)² = 4/9

Основи не перемножують: 2³ · 2⁴ = 2⁷, а не 4⁷. Показники додаються лише за однакових основ.

Корінь n-го степеня

Арифметичний корінь n-го степеня з числа a ≥ 0 — це невід’ємне число, n-й степінь якого дорівнює a. Корінь непарного степеня існує й для від’ємного числа: ³√(−8) = −2. Для кореня парного степеня ⁿ√(aⁿ) = |a|, для непарного — ⁿ√(aⁿ) = a.

ⁿ√(ab) = ⁿ√a · ⁿ√b ⁿ√(a/b) = ⁿ√a / ⁿ√b (ⁿ√a)ᵐ = ⁿ√(aᵐ) ᵐ√(ⁿ√a) = ᵐⁿ√a

Ці формули записано для a ≥ 0 і b > 0. Щоб винести множник з-під кореня, виділяють у підкореневому числі повний квадрат: √72 = √(36 · 2) = 6√2.

Ірраціональність у знаменнику

Дріб зручніше скорочувати й порівнювати, коли знаменник раціональний. Для знаменника √a чисельник і знаменник множать на √a, а для суми чи різниці коренів — на спряжений вираз, бо (√a − √b)(√a + √b) = a − b.

1/√a = √a / a 1/(√a − √b) = (√a + √b) / (a − b)

Розібрані приклади

Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.

  1. Приклад 1

    Обчисліть 16^(3/4) − 8^(2/3) + (1/9)^(−1/2).

    Показати розв’язання
    1. 16^(3/4) = (⁴√16)³ = 2³ = 8.
    2. 8^(2/3) = (∛8)² = 2² = 4.
    3. (1/9)^(−1/2) = 9^(1/2) = 3.
    4. 8 − 4 + 3 = 7.

    Відповідь: 7.

  2. Приклад 2

    Спростіть √18 + √50 − √8.

    Показати розв’язання
    1. √18 = √(9 · 2) = 3√2; √50 = √(25 · 2) = 5√2; √8 = √(4 · 2) = 2√2.
    2. 3√2 + 5√2 − 2√2 = 6√2.

    Відповідь: 6√2.

  3. Приклад 3

    Позбудьтеся ірраціональності в знаменнику дробу 6/(√5 − √2).

    Показати розв’язання
    1. Множимо чисельник і знаменник на спряжений вираз √5 + √2.
    2. Знаменник: (√5 − √2)(√5 + √2) = 5 − 2 = 3.
    3. 6(√5 + √2) / 3 = 2(√5 + √2).

    Відповідь: 2√5 + 2√2.

  4. Приклад 4

    Спростіть √((3 − π)²).

    Показати розв’язання
    1. √(x²) = |x|, тож вираз дорівнює |3 − π|.
    2. π ≈ 3,14 > 3, отже 3 − π < 0 і |3 − π| = π − 3.

    Відповідь: π − 3.

  5. Приклад 5

    Порівняйте ∛4 і √2.

    Показати розв’язання
    1. Запишемо обидва числа як степені двійки: ∛4 = 2^(2/3), √2 = 2^(1/2).
    2. Зведемо показники до спільного знаменника 6: 2^(4/6) і 2^(3/6).
    3. Основа 2 > 1, тому більший показник дає більше число: 4/6 > 3/6.

    Відповідь: ∛4 > √2.

Типові помилки

  • Перемножувати основи замість додавання показників: 2³ · 2⁴ не дорівнює 4⁷.
  • Вважати, що √(a + b) = √a + √b. Перевір: √(9 + 16) = 5, а √9 + √16 = 7.
  • Писати √(a²) = a без модуля: для a = −3 маємо √9 = 3, а не −3.
  • Застосовувати дробовий показник до від’ємної основи: вираз (−8)^(1/3) не розглядають, тоді як ³√(−8) = −2 має зміст.
  • Залишати корінь у знаменнику й потім «скорочувати» доданки замість множників.

Перевіряємо вхід і план навчання…