Новітня історія України: від 1920-х до незалежності

У 1920-х роках діяли нова економічна політика (НЕП) і політика українізації — розширення вжитку української мови в освіті, пресі й управлінні. Суцільна колективізація і розкуркулення привели до Голодомору 1932–1933 років — геноциду українського народу, визнаного таким Законом України 2006 року. У 1937–1938 роках тривав Великий терор; знищену тоді генерацію митців називають «розстріляним відродженням».

• 15 березня 1939 — проголошено незалежність Карпатської України;
• вересень 1939 — радянські війська окуповують Західну Україну;
• 30 червня 1941 — у Львові проголошено Акт відновлення Української Держави;
• вересень 1941 — масові розстріли в Бабиному Яру в Києві;
• 1942 — створено Українську повстанську армію;
• 18 травня 1944 — депортація кримських татар;
• жовтень 1944 — завершено вигнання нацистських військ з території України в сучасних межах.

У часи «відлиги» кінця 1950-х — початку 1960-х заявило про себе покоління шістдесятників (В. Симоненко, Л. Костенко, І. Дзюба, В. Стус). 26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС. 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет, 24 серпня 1991 року — Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтримали на всеукраїнському референдумі.