Євген Коновалець

Коновалець народився в селі Зашків на Львівщині, навчався в Академічній гімназії й на юридичному факультеті Львівського університету, належав до Української національно-демократичної партії й боровся за український університет у Львові. На початку Першої світової війни його мобілізували до австрійської армії, а потім він став одним із командирів Січових стрільців, полковником армії УНР.

Після поразки революції Коновалець перебрався до Чехословаччини, а 1920 року з колишніх січових стрільців створив Українську військову організацію (УВО) й очолив її команду. 1927 року він очолив Провід українських націоналістів, а на Конгресі у Відні 1929 року створено Організацію українських націоналістів (ОУН) — її головою став Коновалець.

Головним завданням ОУН було визначено боротьбу за відродження державної незалежності України. Організація діяла легально й нелегально, розбудовувала мережу в Україні й серед еміграції. Коновалець намагався порушувати українське питання, зокрема про Голодомор 1932–1933 років і національні утиски в Галичині, Буковині та на Волині, на форумі Ліги Націй.

23 травня 1938 року в Роттердамі співробітник радянських спецслужб вчинив проти нього вибух, унаслідок якого Коновалець загинув. Його поховано на кладовищі Кросвік у Роттердамі.