Історія України
Київська Русь і Галицько-Волинська держава
Тема охоплює приблизно чотири століття — від утвердження династії Рюриковичів у Києві в кінці IX ст. до монгольської навали 1240 року і Галицько-Волинської держави. На НМТ найчастіше питають, який князь що зробив, і просять розташувати події в хронологічній послідовності.
Авторський матеріал Тями · оновлено
Князі та їхні справи
| Князь | Роки правління | Чим запам’ятався |
|---|---|---|
| Олег | 882–912 | об’єднав Новгород і Київ, похід на Константинополь 907 р. |
| Ольга | 945–964 | реформа «уроки й погости» після повстання древлян |
| Святослав | 964–972 | походи, розгром Хозарського каганату |
| Володимир Великий | 980–1015 | хрещення Русі 988 р., Десятинна церква |
| Ярослав Мудрий | 1019–1054 | Руська правда, Софія Київська, династичні шлюби |
| Володимир Мономах | 1113–1125 | «Повчання дітям», тимчасове відновлення єдності |
Після смерті Мстислава Великого 1132 року Русь остаточно розпадається на удільні князівства. Спробою домовитися про порядок успадкування був ще Любецький з’їзд 1097 року з принципом «кожен хай тримає отчину свою».
Галицько-Волинська держава
1199 року Роман Мстиславич об’єднав Галицьке й Волинське князівства. Його син Данило Галицький 1253 року коронувався в Дорогичині, отримавши корону від папи римського. 1240 року війська хана Батия взяли Київ; Галицько-Волинська держава проіснувала до 1340 року, коли помер останній князь Юрій ІІ Болеслав.
Культура
- «Повість минулих літ» — літопис початку XII ст., пов’язаний з ім’ям ченця Нестора;
- «Слово о полку Ігоревім» — поема про похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 року;
- Софійський собор у Києві — споруда доби Ярослава Мудрого з мозаїками й фресками;
- Києво-Печерський монастир — осередок книжності й літописання.
Питання з картою чи зображенням пам’ятки теж перевіряють хронологію: спершу визнач, у якому столітті створено пам’ятку, потім — за якого князя.
Розібрані приклади
Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.
Приклад 1
Розташуйте події в хронологічній послідовності: Любецький з’їзд; хрещення Русі; взяття Києва військами Батия; коронація Данила Галицького.
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- Хрещення Русі — 988 р.
- Любецький з’їзд — 1097 р.
- Взяття Києва Батиєм — 1240 р.
- Коронація Данила — 1253 р.
Відповідь: хрещення → Любецький з’їзд → взяття Києва → коронація Данила.
Приклад 2
Установіть відповідність між князем і його діяльністю: Ольга, Святослав, Ярослав Мудрий.
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- Ольга впорядкувала збір данини: встановила «уроки» (розмір) і «погости» (місця збору).
- Святослав прославився походами й розгромом Хозарського каганату.
- Ярослав Мудрий запровадив збірку законів «Руська правда».
Відповідь: Ольга — «уроки й погости»; Святослав — розгром хозар; Ярослав — «Руська правда».
Типові помилки
- Приписувати хрещення Русі Ярославу Мудрому, а «Руську правду» — Володимиру.
- Плутати Володимира Великого (хрестив Русь) з Володимиром Мономахом («Повчання дітям»).
- Вважати, що 1240 рік означав кінець державності на українських землях: Галицько-Волинська держава існувала ще століття.