Історія України · Київська Русь
Князі Київської Русі: від Олега до Мстислава Великого
Київську Русь у IX–XII ст. очолювали князі з династії Рюриковичів. Для НМТ треба знати роки правління, головну справу кожного князя й уміти розташувати події в хронологічній послідовності: від захоплення Києва Олегом (882) до смерті Мстислава Великого (1132).
Авторський матеріал Тями · оновлено
Хронологія правління
| Князь | Роки правління | Головні події |
|---|---|---|
| Олег | 882–912 | захопив Київ і об’єднав його з Новгородською землею; договори з Візантією (907, 911) |
| Ігор | 912–945 | походи на Візантію (941), договір 944 р.; загинув у древлян під час збору данини |
| Ольга | 945 — бл. 964 | помста древлянам, упорядкування данини («уроки» й «погости»), візит до Константинополя |
| Святослав | бл. 964–972 | розгром Хозарського каганату (965), походи на Дунай; загинув від печенігів |
| Володимир Великий | бл. 980–1015 | об’єднання земель, хрещення Русі (988), Десятинна церква (989–996) |
| Святополк | 1015–1019 | боротьба братів за київський стіл, загибель Бориса і Гліба |
| Ярослав Мудрий | 1019–1054 | розгром печенігів (1036), Софійський собор, митрополит Іларіон (1051), «Руська правда» |
| Ізяслав, Святослав, Всеволод | 1054–1093 | спільне правління Ярославичів; «Правда Ярославичів» (1072) |
| Святополк Ізяславич | 1093–1113 | половецькі напади, Любецький з’їзд князів (1097) |
| Володимир Мономах | 1113–1125 | «Повчання дітям», походи на половців, тимчасове відновлення єдності |
| Мстислав Великий | 1125–1132 | збереження єдності; після його смерті — удільна роздробленість |
Що вчити для НМТ
- прив’язуй князя до однієї події: Олег — Київ, Ольга — данина, Святослав — хозари, Володимир — хрещення, Ярослав — закони й Софія, Мономах — «Повчання дітям»;
- для послідовностей вчи роки парами: 882 — 907 — 965 — 988 — 1036 — 1097 — 1132;
- для відповідностей зверни увагу на імена-двійники: Володимир Великий (Святославич) і Володимир Мономах (Всеволодович);
- пам’ятки датуй за князем: Десятинна церква — Володимир, Софійський собор — Ярослав.
Чому Русь розпалася на уділи
Любецький з’їзд 1097 року проголосив принцип «кожен хай тримає отчину свою»: князі закріпили за кожною гілкою роду окремі землі, щоб припинити усобиці. За Мстислава Великого єдність ще трималася, але після 1132 року почався період удільної роздробленості. До причин відносять спадкування за старшинством у роду, зростання місцевих центрів і боярства, половецькі напади та зміну торговельних шляхів.
Роздробленість не означає кінця Русі: окремі князівства існували далі, а Київ узяли війська Батия лише 1240 року.
Розібрані приклади
Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.
Приклад 1
Розташуйте події в хронологічній послідовності: хрещення Русі; розгром Хозарського каганату; Любецький з’їзд; смерть Ярослава Мудрого.
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- Розгром хозар — за Святослава, 965 рік.
- Хрещення Русі — за Володимира, 988 рік.
- Смерть Ярослава Мудрого — 1054 рік.
- Любецький з’їзд — 1097 рік.
Відповідь: розгром хозар → хрещення Русі → смерть Ярослава → Любецький з’їзд.
Приклад 2
Установіть відповідність між князями й подіями: Ольга, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- Ольга після повстання древлян упорядкувала данину: «уроки» й «погости».
- Володимир Великий хрестив Русь (988) і збудував Десятинну церкву.
- Ярослав Мудрий — «Руська правда», Софійський собор.
- Володимир Мономах — автор «Повчання дітям».
Відповідь: Ольга — «уроки й погости»; Володимир Великий — хрещення; Ярослав — «Руська правда»; Мономах — «Повчання дітям».
Типові помилки
- Приписувати хрещення Русі Ярославу Мудрому, а «Руську правду» — Володимиру Великому.
- Плутати Володимира Великого (Святославича) з Володимиром Мономахом (Всеволодовичем).
- Вважати, що Ольга охрестила Русь: вона прийняла християнство, а Русь охрестив Володимир 988 року.
- Вважати 1132 рік кінцем Русі: державність зберігалася в удільних князівствах, а Київ було взято 1240 року.