Українська мова · Орфографія
Подвоєння приголосних: збіг і подовження
Подвоєні приголосні виникають у двох випадках: коли на межі частин слова зустрічаються однакові букви (віддати, законний) і коли приголосний подовжується між голосним і я, ю, є, і чи перед закінченням -ю (життя, знання, ніччю). Для кожного випадку є короткий перелік винятків.
Авторський матеріал Тями · оновлено
Збіг однакових букв на межі частин слова
- префікс + корінь: беззвучний, віддати, відділ, ввічливий, ззаду, оббити, роззброїти;
- корінь + суфікс -н-: денний, законний, кінний, осінній, туманний; так само годинник, письменник, віконниця, Вінниця;
- перед суфіксом -ість і в прислівниках подвоєння зберігаємо: законний — законність — законно;
- збіг с основи дієслова минулого часу й постфікса -ся: виніс — винісся, пасся, розрісся, трясся;
- збіг кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, міськком.
Не подвоюємо в словах отой, отут, отак, отам, отепер, отоді, оцей. Подвоєння є також у словах бовван, Ганна, лляний, ссати (й ссавці).
Одна н чи дві в прикметниках
Дві н пишемо в прикметниках з наголошеним суфіксом -анн-, -янн-, -енн-, які означають вищу за звичайну міру ознаки або можливість чи неможливість дії: нездоланний, незрівнянний, недоторканний, височенний, здоровенний, страшенний, нескінченний, численний. Так само — у старослов’янських за походженням словах блаженний, священний, благословенний.
Одну н пишемо в дієприкметниках (зроблений, вихований, сказаний, спечений) і в прикметниках віддієприкметникового походження (жаданий, довгожданий, навіжений, скажений, шалений). Є пари слів, які розрізняють за значенням: здійсненний (який може здійснитися) і здійснений (який здійснився); нездоланний (непереможний) і нездоланий (якого не подолали); незліченний (дуже численний) і незлічений (не порахований).
Подовження приголосних
Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються між голосним і я, ю, є, і. Це стосується іменників середнього роду на -я (знаряддя, життя, колосся, гілля, знання, збіжжя, сторіччя) в усіх відмінках, крім родового множини: знань, знарядь, сторіч. Якщо в родовому множини закінчення -ів, подовження лишається: відкриттів, почуттів.
В орудному відмінку іменників ІІІ відміни подовжуємо приголосний, коли основа закінчується одним м’яким або шиплячим приголосним. Якщо в кінці основи є два приголосні, губний або р, подовження немає.
| Називний | Орудний | Чому |
|---|---|---|
| ніч | ніччю | один шиплячий — подовжуємо |
| тінь | тінню | один м’який — подовжуємо |
| сіль | сіллю | один м’який — подовжуємо |
| радість | радістю | два приголосних — без подовження |
| любов | любов’ю | губний — без подовження, апостроф |
| матір |
Розібрані приклади
Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.
Приклад 1
Утворіть орудний відмінок: ніч, радість, тінь, любов.
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- Ніч — одна шипляча в кінці основи, подовжуємо: ніччю.
- Радість — в основі два приголосних (с, т), подовження немає: радістю.
- Тінь — один м’який н, подовжуємо: тінню.
- Любов — після губного в подовження немає, пишемо апостроф: любов’ю.
Відповідь: ніччю, радістю, тінню, любов’ю.
Приклад 2
Утворіть родовий відмінок множини: знання, сторіччя, відкриття, знаряддя.
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- Знання → знань, сторіччя → сторіч, знаряддя → знарядь: без закінчення подовження зникає.
- Відкриття має форму на -ів: відкриттів, тому подвоєне т лишається.
Відповідь: знань, сторіч, відкриттів, знарядь.
Приклад 3
Типові помилки
- Писати одну н на межі кореня й суфікса: «законий», «осіній», «туманий».
- Залишати подовження в родовому відмінку множини: «знаннь», «сторіччь».
- Подовжувати приголосний після губного й р: «любоввю», «матіррю» замість любов’ю, матір’ю.
- Писати нн у дієприкметниках: «зробленний», «сказанний» замість зроблений, сказаний.