Українська мова · Орфографія
Апостроф: коли пишемо і коли ні
Апостроф потрібен там, де між твердим приголосним і я, ю, є, ї чути звук [й]. Якщо звука [й] немає і букви я, ю, є лише пом’якшують попередній приголосний, апостроф не пишемо.
Авторський матеріал Тями · оновлено
Чотири випадки, коли апостроф пишемо
- після губних б, п, в, м, ф: б’ю, п’є, в’язи, м’ясо, жираф’ячий;
- після р у кінці складу: бур’ян, пір’я, матір’ю, кур’єр;
- після префікса або першої частини складного слова на твердий приголосний: без’ядерний, від’їзд, з’їхати, об’єм, пан’європейський, дит’ясла;
- після к у слові Лук’ян і похідних: Лук’яненко.
Коли апостроф не пишемо
Перед губним стоїть інший приголосний того самого кореня, крім р: свято, цвях, дзвякнути, тьмяний, морквяний, різдвяний. Якщо цей приголосний — р, апостроф повертається: верб’я, торф’яний, черв’як.
Приголосний перед губним належить до префікса — тоді апостроф пишемо, як і в слові без префікса: зв’язок, підв’язати, розм’якнути.
Буквосполучення ря, рю, рє передають м’який р: буряк, рябий, рюмсати.
Перевірка: вимов слово повільно. Чуєш [й] перед голосним — апостроф потрібен (м’[йа]со). Не чуєш — не потрібен (бу[р’а]к).
Апостроф в іншомовних словах
У запозиченнях апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р, коли чуємо [й]: п’єдестал, комп’ютер, інтерв’ю. Якщо я, ю позначають м’якість, апостроф не потрібен: бюро, пюре, рюкзак, мюзикл. Прізвища й географічні назви мають окремі правила правопису.
Розібрані приклади
Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.
Приклад 1
У якому слові пропущено апостроф: мавп..ячий, черв..як, дзв..якнути?
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- Мавпячий — перед губним п стоїть в із кореня, апостроф не пишемо.
- Черв’як — перед в стоїть р, тому апостроф пишемо: черв’як.
- Дзвякнути — перед в стоїть з із кореня, апостроф не пишемо.
Відповідь: черв’як.
Приклад 2
Поясніть написання слів зв’язок і цвях.
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- У слові зв’язок з- — префікс, корінь -в’яз- (пор. в’язати), тому апостроф зберігається.
- У слові цвях ц належить до кореня, тому апостроф не пишемо.
Відповідь: зв’язок — з апострофом, цвях — без.
Типові помилки
- Писати апостроф у словах свято, цвях, тьмяний.
- Пропускати апостроф після префікса: «зєднати» замість «з’єднати».
- Ставити апостроф у словах бюро, рюкзак, де ю позначає м’якість.