Перейти до вмісту

Фізика

Теорія: Фізика · Молекулярна фізика й термодинаміка

Теплові процеси й агрегатні стани: кількість теплоти, тепловий баланс, вологість

У задачах про теплові процеси спершу розбивають процес на етапи — нагрівання, плавлення, кипіння — і для кожного записують свою формулу кількості теплоти. Під час фазового переходу температура не змінюється, а теплота йде на розрив зв’язків між частинками.

Авторський матеріал Тями · оновлено

Кількість теплоти на різних етапах

ПроцесФормулаПостійна величина
нагрівання чи охолодженняQ = c·m·Δtпитома теплоємність c
плавлення й кристалізаціяQ = λ·mпитома теплота плавлення λ
кипіння й конденсаціяQ = r·mпитома теплота пароутворення r
згоряння паливаQ = q·mпитома теплота згоряння q

Для води зазвичай беруть c ≈ 4200 Дж/(кг·°C), для льоду c ≈ 2100 Дж/(кг·°C), для плавлення льоду λ ≈ 3,3 · 10⁵ Дж/кг, для кипіння води r ≈ 2,3 · 10⁶ Дж/кг; у задачі ці значення зазвичай подають в умові. На графіку залежності температури від підведеної теплоти нахилені ділянки відповідають нагріванню, а горизонтальні — плавленню чи кипінню.

Рівняння теплового балансу

Q_віддана = Q_отримана (Σ Q₊ = Σ Q₋)

У замкненій системі без втрат теплота, віддана гарячими тілами, дорівнює теплоті, отриманій холодними. Якщо змішують рідини з однаковою питомою теплоємністю, кінцева температура t = (m₁t₁ + m₂t₂)/(m₁ + m₂). ККД нагрівника дорівнює відношенню корисної теплоти до теплоти, що виділилася під час згоряння палива: η = Q_кор/(q·m).

Насичена пара й вологість повітря

Випаровування відбувається за будь-якої температури з поверхні рідини, кипіння — у всьому об’ємі за певної температури, що залежить від тиску. Пара, що перебуває в динамічній рівновазі з рідиною, називається насиченою. Відносна вологість повітря показує, наскільки пара близька до насичення.

φ = ρ_п/ρ_нас · 100 % = p_п/p_нас · 100 %

Температуру, за якої пара в повітрі стає насиченою, називають точкою роси: за нижчої температури випадає роса.

Розібрані приклади

Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.

  1. Приклад 1

    Скільки теплоти потрібно, щоб нагріти 2 кг води від 20 °C до 100 °C і повністю перетворити її на пару (c = 4200 Дж/(кг·°C), r = 2,3 · 10⁶ Дж/кг)?

    Показати розв’язання
    1. Нагрівання: Q₁ = cmΔt = 4200 · 2 · 80 = 672 000 Дж.
    2. Пароутворення: Q₂ = rm = 2,3 · 10⁶ · 2 = 4,6 · 10⁶ Дж.
    3. Q = Q₁ + Q₂ = 0,672 · 10⁶ + 4,6 · 10⁶ = 5,272 · 10⁶ Дж.

    Відповідь: ≈ 5,27 МДж.

  2. Приклад 2

    У 300 г води за 20 °C влили 100 г води за 80 °C. Яка температура встановиться?

    Показати розв’язання
    1. Гаряча вода віддає теплоту холодній: c · 0,1 · (80 − t) = c · 0,3 · (t − 20).
    2. 0,1 · (80 − t) = 0,3 · (t − 20), 8 − 0,1t = 0,3t − 6.
    3. 0,4t = 14, t = 35 °C.

    Відповідь: 35 °C.

  3. Приклад 3

    Скільки теплоти потрібно, щоб 0,5 кг льоду за −10 °C перетворити на воду за 20 °C (c_льоду = 2100 Дж/(кг·°C), λ = 3,3 · 10⁵ Дж/кг, c_води = 4200 Дж/(кг·°C))?

    Показати розв’язання
    1. Нагрівання льоду до 0 °C: 2100 · 0,5 · 10 = 10 500 Дж.
    2. Плавлення: 3,3 · 10⁵ · 0,5 = 165 000 Дж.
    3. Нагрівання води від 0 до 20 °C: 4200 · 0,5 · 20 = 42 000 Дж.
    4. Разом: 10 500 + 165 000 + 42 000 = 217 500 Дж.

    Відповідь: 217,5 кДж.

  4. Приклад 4

    На нагрівання 1 кг води від 20 до 100 °C спалили 20 г палива з питомою теплотою згоряння 4,2 · 10⁷ Дж/кг. Знайдіть ККД нагрівника.

    Показати розв’язання
    1. Корисна теплота: Q_кор = 4200 · 1 · 80 = 336 000 Дж.
    2. Теплота від палива: Q = qm = 4,2 · 10⁷ · 0,02 = 840 000 Дж.
    3. η = 336 000/840 000 = 0,4.

    Відповідь: 40 %.

  5. Приклад 5

    За деякої температури густина насиченої водяної пари становить 20 г/м³, а густина пари в повітрі — 12 г/м³. Яка відносна вологість?

    Показати розв’язання
    1. φ = ρ_п/ρ_нас · 100 % = 12/20 · 100 %.
    2. φ = 60 %.

    Відповідь: 60 %.

Типові помилки

  • Думати, що під час плавлення чи кипіння температура зростає: вона лишається сталою, поки перехід не завершиться.
  • Забувати окремі етапи: нагрівання льоду, плавлення, нагрівання води.
  • Брати в рівнянні балансу неправильні знаки різниць температур: завжди беруть додатні зміни.
  • Підставляти масу в грамах замість кілограмів у формулах Q.
  • Отримувати відносну вологість понад 100 %: це ознака переплутаних густин.

Перевіряємо вхід і план навчання…