Українська література · Література кінця XVIII — початку XX століття
«Кавказ»
«Кавказ» — поема Тараса Шевченка, написана 18 листопада 1845 року в Переяславі й присвячена другові Якову де Бальмену. Поет осуджує загарбницьку Кавказьку війну Російської імперії, стверджує право горян на волю та висміює лицемірство «просвітителів».
Авторський матеріал Тями · оновлено
- Автор
- Тарас Шевченко
- Жанр
- поема (політична, з елементами послання й сатири)
- Час створення
- 1845 рік (Переяслав, 18 листопада)
- Напрям
- революційний романтизм
Тема й ідея
Тема. Кавказька війна, що її веде імперія, боротьба гірських народів за волю й лицемірство загарбників.
Ідея. Вільний народ не можна скувати: воля й правда рано чи пізно переможуть. Поема засуджує колоніальне насильство та звертається до всіх поневолених — із закликом боротися.
«Борітеся — поборете!»
Композиція й художні особливості
Твір відкривається епіграфом із біблійної книги пророка Єремії та початком, присвяченим Прометею: орел довбе його серце, яке щоразу оживає. Далі йдуть звертання до Бога, саркастична «хвала» царям, благословення горянам «Борітеся — поборете!», іронічна промова «просвітителів», що вихваляються тюрмами й кайданами, а на завершення — особисте звертання до Якова де Бальмена. Використано алегорію, метафору, гіперболу, сарказм, риторичні запитання, антитезу.
Образи
- Прометей
- символ народу, який не можна знищити: його серце щоразу оживає й «сміється знову».
- Орел
- образ катів і гнобителів, який довбе серце Прометея.
- Горяни
- «лицарі великі», борці за волю, яких благословляє поет.
- Яків де Бальмен
- друг Шевченка, офіцер і художник-аматор, який загинув на Кавказі; автор звертається до нього, як до побратима.
Зміст і хід думки
Поема починається картиною гір, засіяних горем і политих кров’ю, де з давніх віків орел карає Прометея. Але Прометеєве серце воскресає: так само не вмирає душа народу, і «неситий не виоре на дні моря поле».
Поет визнає, що не людям судити Божі діла, однак нарікає: кати знущаються над народом, а правда спить. Він вірить, що вона прокинеться й люди звільняться. Потім іде гірка іронія: поет «славить» царів, хортів і псарів, а гірським воїнам благословляє: борітеся, за вас правда й воля.
Особливо в’їдлива сатира — промова «просвітителів», які пропонують горянам свої науки: як будувати тюрми, кувати кайдани, плести кнути. Завершується поема зверненням до Якова де Бальмена, який загинув на Кавказі не за Україну, а за її ката, і закликом літати над Україною, а поет пошле до нього свої думи з вітром.
Запитання у стилі НМТ
Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.
Запитання 1
Кому присвячено поему «Кавказ»?
Показати відповідьСховати відповідь
Другові Шевченка Якову де Бальмену, російському офіцеру.
Запитання 2
Який образ античної міфології лежить в основі початку поеми?
Показати відповідьСховати відповідь
Прометей, якого карає орел: символ нескореного народу.
Запитання 3
Які слова з «Кавказу» стали гаслом боротьби за волю?
Показати відповідьСховати відповідь
«Борітеся — поборете!»: поет благословляє горян на боротьбу, бо за ними правда й воля.
Запитання 4
Яку війну засуджує Шевченко в поемі?
Показати відповідьСховати відповідь
Кавказьку війну Російської імперії проти гірських народів.
Запитання 5
Який художній прийом переважає в промові «просвітителів»?
Показати відповідьСховати відповідь
Сарказм (гірка іронія): вихваляння тюрем і кайданів як «науки».
Чим цей твір плутають
- Орел у поемі — не символ Дніпра чи козацької волі, а образ гнобителів, що мучать Прометея.
- Поему не слід зараховувати до історичних: у центрі не подія XIII століття, а сучасна поетові війна.
- Поему присвячено Якову де Бальмену, а не Жуковському: Жуковському присвячена «Катерина».