Перейти до вмісту

Література

Українська література · Література кінця XVIII — початку XX століття

«Кавказ»

«Кавказ» — поема Тараса Шевченка, написана 18 листопада 1845 року в Переяславі й присвячена другові Якову де Бальмену. Поет осуджує загарбницьку Кавказьку війну Російської імперії, стверджує право горян на волю та висміює лицемірство «просвітителів».

Авторський матеріал Тями · оновлено

Жанр
поема (політична, з елементами послання й сатири)
Час створення
1845 рік (Переяслав, 18 листопада)
Напрям
революційний романтизм

Тема й ідея

Тема. Кавказька війна, що її веде імперія, боротьба гірських народів за волю й лицемірство загарбників.

Ідея. Вільний народ не можна скувати: воля й правда рано чи пізно переможуть. Поема засуджує колоніальне насильство та звертається до всіх поневолених — із закликом боротися.

«Борітеся — поборете!»
заклик до борців за волю

Композиція й художні особливості

Твір відкривається епіграфом із біблійної книги пророка Єремії та початком, присвяченим Прометею: орел довбе його серце, яке щоразу оживає. Далі йдуть звертання до Бога, саркастична «хвала» царям, благословення горянам «Борітеся — поборете!», іронічна промова «просвітителів», що вихваляються тюрмами й кайданами, а на завершення — особисте звертання до Якова де Бальмена. Використано алегорію, метафору, гіперболу, сарказм, риторичні запитання, антитезу.

Образи

Прометей
символ народу, який не можна знищити: його серце щоразу оживає й «сміється знову».
Орел
образ катів і гнобителів, який довбе серце Прометея.
Горяни
«лицарі великі», борці за волю, яких благословляє поет.
Яків де Бальмен
друг Шевченка, офіцер і художник-аматор, який загинув на Кавказі; автор звертається до нього, як до побратима.

Зміст і хід думки

Поема починається картиною гір, засіяних горем і политих кров’ю, де з давніх віків орел карає Прометея. Але Прометеєве серце воскресає: так само не вмирає душа народу, і «неситий не виоре на дні моря поле».

Поет визнає, що не людям судити Божі діла, однак нарікає: кати знущаються над народом, а правда спить. Він вірить, що вона прокинеться й люди звільняться. Потім іде гірка іронія: поет «славить» царів, хортів і псарів, а гірським воїнам благословляє: борітеся, за вас правда й воля.

Особливо в’їдлива сатира — промова «просвітителів», які пропонують горянам свої науки: як будувати тюрми, кувати кайдани, плести кнути. Завершується поема зверненням до Якова де Бальмена, який загинув на Кавказі не за Україну, а за її ката, і закликом літати над Україною, а поет пошле до нього свої думи з вітром.

Запитання у стилі НМТ

Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.

  1. Запитання 1

    Кому присвячено поему «Кавказ»?

    Показати відповідь

    Другові Шевченка Якову де Бальмену, російському офіцеру.

  2. Запитання 2

    Який образ античної міфології лежить в основі початку поеми?

    Показати відповідь

    Прометей, якого карає орел: символ нескореного народу.

  3. Запитання 3

    Які слова з «Кавказу» стали гаслом боротьби за волю?

    Показати відповідь

    «Борітеся — поборете!»: поет благословляє горян на боротьбу, бо за ними правда й воля.

  4. Запитання 4

    Яку війну засуджує Шевченко в поемі?

    Показати відповідь

    Кавказьку війну Російської імперії проти гірських народів.

  5. Запитання 5

    Який художній прийом переважає в промові «просвітителів»?

    Показати відповідь

    Сарказм (гірка іронія): вихваляння тюрем і кайданів як «науки».

Чим цей твір плутають

  • Орел у поемі — не символ Дніпра чи козацької волі, а образ гнобителів, що мучать Прометея.
  • Поему не слід зараховувати до історичних: у центрі не подія XIII століття, а сучасна поетові війна.
  • Поему присвячено Якову де Бальмену, а не Жуковському: Жуковському присвячена «Катерина».

Перевіряємо вхід і план навчання…