Українська література · Література кінця XVIII — початку XX століття
«Катерина»
«Катерина» — поема Тараса Шевченка (1838) про долю покритки, обманутої москалем-офіцером. Її присвячено Василеві Жуковському на згадку про 22 квітня 1838 року — день викупу поета з кріпацтва. Уперше поема надрукована в «Кобзарі» 1840 року.
Авторський матеріал Тями · оновлено
- Автор
- Тарас Шевченко
- Жанр
- поема (ліро-епічний твір баладного типу), соціально-побутова
- Час створення
- 1838 рік; вперше надрукована в «Кобзарі» 1840 року
- Напрям
- романтизм з рисами реалізму
Тема й ідея
Тема. Трагічна доля дівчини, що покохала чужого військового, була ним покинута й засуджена односельцями.
Ідея. Засудження соціальної несправедливості й лицемірства, що нищать беззахисну жінку; співчуття до скривджених, заклик до розуміння й поваги до людини.
«Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями»
Композиція й художні особливості
Твір починається присвятою Жуковському й ліричним застереженням дівчатам, а далі розгортається в п’яти частинах: кохання й ганьба, розлука й народження сина, дорога, зустріч із москалем і смерть Катерини, доля сина. Сюжетні епізоди чергуються з ліричними відступами, у яких автор співчуває героїні й осуджує байдужих людей. Використано постійні епітети (чорнобриві, карі оченята), риторичні звертання й запитання, картини природи, що відповідають настрою героїні, контраст.
Головні персонажі
- Катерина
- молода дівчина, що жертвує честю заради кохання; обманута, виснажена, шукає втікача-коханого.
- Москаль Іван
- офіцер, який кохає жартома, залишає Катерину й відрікається від неї та від сина.
- Івась
- син Катерини, покинутий сирота, що стає поводирем сліпого кобзаря.
- Батько й мати
- батьки Катерини, яких вона не послухала; після її «гріха» відвертаються від доньки.
- Кобзар
- старий сліпий співець; у заключній сцені хлопчик іде з ним як поводир.
Стислий переказ
Катерина не слухає батька й мати й закохується в москаля, з яким зустрічається в садочку. Коли москаль іде з полком далі, вона лишається з дитиною під серцем. Батьки не пробачають їй «гріха», односельці цураються, а вона народжує сина.
Катерина вирушає шукати його в Московщину, з дитиною на руках, серед зимової хуртовини. На шляху вона зустрічає москалів і бачить серед них коханого Івана, який тепер старший офіцер. Він вдає, що не знає її, велить прогнати як божевільну й поганяє коня. Катерина благає його хоча б не кидати сина, але Іван не зупиняється.
Залишивши дитину на дорозі, Катерина біжить до лісу й топиться в ставку. В останній частині хлопчик Івась уже водить сліпого кобзаря дорогами. Одного разу на шляху зупиняється карета: у ній їде сім’я пана, що колись був москалем Іваном. Він упізнає сина, але відвертається й не хоче його взяти. Поема закінчується тим, що старці помолилися на схід сонця й пішли понад шляхом.
Запитання у стилі НМТ
Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.
Запитання 1
Кому Шевченко присвятив поему «Катерина» і чому?
Показати відповідьСховати відповідь
Василеві Жуковському — на згадку про 22 квітня 1838 року, день викупу Шевченка з кріпацтва.
Запитання 2
Що сталося з Катериною наприкінці поеми?
Показати відповідьСховати відповідь
Вона втопилася в ставку, залишивши сина на дорозі.
Запитання 3
Ким став син Катерини наприкінці поеми?
Показати відповідьСховати відповідь
Поводирем сліпого кобзаря; батько впізнає його, але відвертається.
Запитання 4
До якого жанру належить «Катерина»?
Показати відповідьСховати відповідь
До поеми — ліро-епічного твору, соціально-побутової за тематикою.
Запитання 5
Яка головна ідея поеми?
Показати відповідьСховати відповідь
Співчуття до скривдженої жінки, яку осуджує байдуже суспільство, і засудження зради й лицемірства.
Чим цей твір плутають
- Катерину не можна змішувати з імператрицею Катериною II: у поемі йдеться про звичайну селянську дівчину.
- «Москаль» у тодішньому вжитку — російський солдат чи офіцер; у поемі це конкретний військовий, а не абстрактний «чужинець».
- Фінал не є зустріччю родини: батько впізнає сина, але відвертається й не хоче його взяти.