Речовина · (C₆H₁₀O₅)ₙ
Целюлоза, (C₆H₁₀O₅)ₙ
Целюлоза (клітковина) (C₆H₁₀O₅)ₙ — природний полісахарид, головна складова клітинних стінок рослин. Її молекули — довгі нерозгалужені ланцюги із залишків β-глюкози, нерозчинні у воді. Повний кислотний гідроліз дає глюкозу; людина целюлозу не засвоює.
- Формула
- (C₆H₁₀O₅)ₙ; n — декілька тисяч ланок
- Клас
- вуглевод, полісахарид; природний полімер
- Склад ланок
- залишки β-D-глюкози, з’єднані 1,4-глікозидними зв’язками
- Властивості
- біла волокниста речовина без запаху й смаку; нерозчинна у воді, ефірі та спирті
- Вміст у рослинах
- бавовна 97–98 %, льон 75–90 %, деревина 40–50 %
- Реакція з йодом
- синього забарвлення не дає
Авторський матеріал Тями · оновлено
Склад і будова
Молекули целюлози складаються з залишків β-глюкози, з’єднаних між собою в довгі нерозгалужені нитки. Завдяки вільним гідроксильним групам сусідні ланцюги утримуються водневими зв’язками й збираються в міцні мікрофібрили — вони створюють механічну основу клітинних стінок рослин і деревини. Саме така будова пояснює відмінності від крохмалю: целюлоза волокниста, міцна, у воді не набухає й не розчиняється, а в звичайних умовах стійка до розведених кислот і лугів. Максимальний вміст целюлози — у волокнах бавовнику (97–98 %), у льоні 75–90 %, у деревині 40–50 %.
Хімічні властивості
Під дією концентрованих кислот глікозидні зв’язки розриваються: целюлоза гідролізується до глюкози (проміжний продукт — дисахарид целобіоза). Через вільні гідроксильні групи вона утворює естери: з нітратною кислотою — нітрати целюлози, що застосовують як вибухові речовини, з етановою кислотою — ацетат целюлози для штучного волокна. Целюлоза горить.
(C₆H₁₀O₅)ₙ + nH₂OH₂SO₄, t→nC₆H₁₂O₆
кислотний гідроліз до глюкози
[C₆H₇O₂(OH)₃]ₙ + 3nHNO₃H₂SO₄(конц.)→[C₆H₇O₂(ONO₂)₃]ₙ + 3nH₂O
нітрування: тринітрат целюлози
(C₆H₁₀O₅)ₙ + 6nO₂→6nCO₂ + 5nH₂O
горіння
6nCO₂ + 5nH₂Oсвітло, хлорофіл