Речовина · C₁₂H₂₂O₁₁
Сахароза, C₁₂H₂₂O₁₁
Сахароза C₁₂H₂₂O₁₁ (звичайний цукор) — дисахарид, молекула якого утворена залишками глюкози й фруктози. У ній немає вільної альдегідної групи, тому вона не дає реакції «срібного дзеркала», але при гідролізі розпадається на глюкозу й фруктозу, що таку реакцію дають.
- Формула
- C₁₂H₂₂O₁₁; M = 342 г/моль
- Клас
- вуглевод, дисахарид (олігосахарид)
- Склад молекули
- залишки глюкози й фруктози, з’єднані глікозидним зв’язком
- Властивості
- білі кристали солодкого смаку; дуже добре розчиняється у воді; густина ≈ 1,59 г/см³
- Нагрівання
- розкладається (карамелізується), за різними даними приблизно при 160–186 °C
- Джерела
- цукрова тростина (15–20 % сахарози) і цукровий буряк (10–17 %)
Авторський матеріал Тями · оновлено
Склад і будова
Сахароза — найпоширеніший у природі дисахарид, молекула якого складається із залишку глюкози й залишку фруктози, з’єднаних зв’язком за участю їхніх напівацетальних (глікозидних) гідроксилів. Саме тому в ній не залишається вільної альдегідної групи, і сахароза не є відновним цукром. Програма УЦОЯО вимагає знати її молекулярну формулу C₁₂H₂₂O₁₁ і розрізняти моно-, ди- та полісахариди. Це білі солодкі кристали, які дуже добре розчиняються у воді (1 г — у 0,5 мл води), погано — в етанолі.
Хімічні властивості
Головна реакція сахарози — гідроліз у кислому середовищі за нагрівання (або під дією ферменту): утворюється суміш глюкози й фруктози. Після гідролізу розчин дає реакцію «срібного дзеркала», чого сахароза до гідролізу не робить. Зі свіжоосадженим Cu(OH)₂ без нагрівання сахароза дає яскраво-синій розчин (за рахунок гідроксильних груп), а при нагріванні червоний осад Cu₂O не з’являється. Концентрована сульфатна кислота віднімає від сахарози воду й обвуглює її. Сахароза горить.
C₁₂H₂₂O₁₁ + H₂OH₂SO₄, t→C₆H₁₂O₆ + C₆H₁₂O₆
гідроліз: глюкоза + фруктоза
C₁₂H₂₂O₁₁ + 12O₂→12CO₂ + 11H₂O
повне окиснення (горіння)
C₁₂H₂₂O₁₁H₂SO₄(конц.)→12C + 11H₂O
обвуглювання концентрованою кислотою
C₁₂H₂₂O₁₁ + H₂O