Богдан Хмельницький

Хмельницький народився в родині шляхтича Михайла Хмельницького, імовірно в Суботові, навчався у Львівському єзуїтському колегіумі й добре знав кілька мов. Козаком Чигиринського полку він 1620 року брав участь у Цецорській кампанії, потрапив у турецький полон і два роки провів там. Згодом став військовим писарем (1637) та чигиринським сотником (1638) і в складі козацьких посольств вів переговори з королем Владиславом IV.

1647 року шляхтич Данило Чаплинський захопив Хмельницькому хутір у Суботові. Богдан почав готувати повстання, але задум провалився, і він утік на Запорожжя. На початку 1648 року Хмельницький оволодів Микитинською Січчю, і козаки обрали його гетьманом Війська Запорозького.

Хмельницький уклав союз із Кримським ханством, який допоміг здобути перші перемоги, але союзники-татари були ненадійними: під Зборовом 1649 року хан змусив гетьмана піти на компромісну угоду з королем. Паралельно він будував державу: запровадив полково-сотенний устрій, зміцнював гетьманську владу, вів дипломатію від Криму й Османської імперії до Москви, Швеції та Трансильванії, прагнучи міжнародного визнання козацької держави.

Хмельницький помер 6 серпня 1657 року в Чигирині; його поховано в Суботові. Йому вдалося створити козацьку державу — Гетьманщину, яка на значній території була фактично незалежною. Проте Переяславський договір із Москвою, що мав дати військову допомогу, не виправдав надій гетьмана й згодом став підставою для обмеження української автономії.