Документ · від Хотина 1621 року до 1775 року
Березневі статті 1654 року
Березневі статті 1654 року — усталена назва комплексу документів, якими юридично оформили українсько-московський договір після Переяславської ради. Оригінали договору не збереглися, відомі лише копії й чернетки.
- Дата
- переговори в Москві 23 березня — 5 квітня 1654 року; документи вручено 6 квітня (27 березня за ст. ст.)
- Складові
- «Статті Богдана Хмельницького» (11 статей) і дві «Жалувані грамоти» царя: гетьманові та Війську Запорозькому й шляхті
- Реєстр
- 60 тисяч козаків
- Посольство
- Самійло Богданович-Зарудний і Павло Тетеря
Авторський матеріал Тями · оновлено · подвійні дати: перша — за новим стилем, у дужках — за старим
Як складалися документи
Після Переяславської ради український уряд розробив проєкт договору — «Прохання» з 23 пунктів. Посольство на чолі з генеральним суддею Самійлом Богдановичем-Зарудним і переяславським полковником Павлом Тетерею вирушило до Москви й прибуло туди 22 (12) березня 1654 року. Переговори були гострими. 31 (21) березня українці подали нову редакцію з 11 статей — «Статті Богдана Хмельницького». Російська сторона затвердила їх з деякими поправками, окрім статті про розміщення залог у фортеці Кодак і на Запорозькій Січі. Укладений комплекс мав форму «пожалувань» царя.
Що передбачали статті
- збереження форми урядування й устрою козацької держави, її території, адміністративного поділу, суду, фінансової системи та соціальної структури;
- підтвердження прав і привілеїв козацтва, шляхти, духівництва й міщан, а також самостійності українського уряду у внутрішній політиці;
- козацький реєстр — 60 тисяч осіб, визначення платні старшині й козакам;
- у Києві мав бути російський воєвода з військом для допомоги в боротьбі з зовнішніми ворогами;
- Москва зобов’язувалася вступити у війну проти Речі Посполитої й допомогти при нападі Криму;
- український уряд визнавав протекцію царя, мав щороку сплачувати певну суму податків до російської скарбниці, втрачав право на самостійні дипломатичні відносини з Польщею й Османською імперією й мав інформувати царя про переговори з посольствами інших держав.
Значення і спір про тлумачення
Статті залишили правову невизначеність у відносинах між козацькою державою й Московською, тому дослідники по-різному оцінюють договір: як унію, військовий союз, протекторат, васалітет чи приєднання. Найвірогідніше, за формальними ознаками він передбачав номінальну васальну залежність або протекторат. Договір юридично зафіксував відокремлення козацької України від Речі Посполитої й засвідчив визнання її окремою державою з боку Росії. Проте царський уряд став порушувати його умови, обмежуючи внутрішній суверенітет козацької держави; договір проіснував 4,5 року й був розірваний гетьманом Іваном Виговським у зв’язку з Гадяцьким договором 1658 року.
Що питає НМТ
- Що таке Березневі статті — документи, які оформили договір України з Москвою 1654 року.
- Який реєстр — 60 тисяч; які обмеження для гетьмана — заборона самостійних зносин із Польщею й Османською імперією.
- Яка подія їм передувала — Переяславська рада січня 1654 року.
Що з чим плутають
- Переяславська рада (січень 1654) і Березневі статті (березень — квітень 1654, Москва) — різні події.
- Березневі статті не скасували автономію: вони її підтвердили, але обмежили зовнішню політику.
- Не плутай із Гадяцьким (1658, Польща) та Андрусівським (1667, Москва й Польща) договорами.
Перевір себе
Запитання в стилі НМТ, написані редакцією Тями. Вибери відповідь, а потім відкрий перевірку.
Запитання 1
Який реєстр було встановлено Березневими статтями 1654 року?
- А20 тисяч
- Б40 тисяч
- В60 тисяч
- Г30 тисяч
Показати відповідьСховати відповідь
Правильна відповідь: В. Березневі статті встановили реєстр у 60 тисяч козаків.
Запитання 2
Що втрачав український уряд за Березневими статтями?
- Аправо на власне військо
- Бправо обирати гетьмана
- Вправо на самостійні дипломатичні відносини з Польщею й Османською імперією
- Гправо на власні суди
Показати відповідьСховати відповідь
Правильна відповідь: В. Самостійні дипломатичні відносини з Польщею та Османською імперією.