Природний об’єкт · Височини й кряжі
Придніпровська височина
Придніпровська височина — піднята хвиляста рівнина в центрі України, що лежить на Українському щиті. Її найвища відмітка — близько 321 м, а річка Дніпро на цій ділянці тече вздовж її східного краю.
- Положення
- центральна Україна, межиріччя Дніпра й Південного Бугу
- Тектонічна основа
- Український щит: кристалічні породи, перекриті палеоген-неогеновими відкладами
- Найвища відмітка
- 321 м за Енциклопедією історії України; в інших довідниках — 323 м
- Канівські гори
- до 253 м за Енциклопедією історії України — найбільш розчленована ярами й балками ділянка височини
- Глибина розчленування
- 100–150 м
- Основні ґрунти
- чорноземи типові на вирівняних поверхнях, сірі лісові на вершинних
Авторський матеріал Тями · оновлено
Положення і будова
Придніпровська височина розташована в центральній частині України, на межиріччі Дніпра й Південного Бугу. Вона належить до височин, що приурочені до Українського щита: давній кристалічний фундамент — граніти, гнейси, кристалічні сланці — перекритий товщею палеогенових, неогенових і антропогенових відкладів. Їхня потужність різна — від кількох метрів до 100–120 м, інколи до 500 м.
Типові руди й сировина щита відомі в Кіровоградській області, що лежить на його центральній частині: залізні руди Криворізького басейну, нікелево-хромові руди, графіт (Заваллівське родовище), титанові руди, уран та будівельний камінь — граніт, габро, лабрадорит, кварцит.
Рельєф: висоти й розчленування
Це піднята, пологохвиляста еродована рівнина. Абсолютні висоти на вододілах перевищують 200 м; у південній частині височини максимум — 265 м, а в заплаві Дністра — лише 57–70 м. Найвища відмітка всієї височини — близько 321 м у межиріччі Роставиці, Росі та Десенки; різні довідники називають 321 або 323 м. У межах височини виділяються Канівські гори — найбільш розчленована ярами й балками ділянка, де ерозія проявляється найактивніше.
У південній частині височини густота ярково-балкової мережі становить близько 1 км/км², а річкової — 0,25–0,37 км/км². Літні опади мають зливовий характер, що посилює змив ґрунтів.
Ґрунти й природна зона
Значна частина Придніпровської височини лежить у лісостеповій зоні. Типові чорноземи сформувалися на вирівняних поверхнях центральної й південної частин височини, сірі лісові ґрунти — на її вершинних поверхнях і в долинах. Сірі та темно-сірі опідзолені ґрунти під лісами займають майже 30 % південної частини. Лісів і чагарників тут близько 10 %, а рілля перевищує 70 % угідь: природна рослинність збереглася мало. Унікальний природно-антропогенний об’єкт — дендропарк національного значення «Софіївка».
Дніпро й порогова ділянка
Уздовж Придніпровської височини русло Дніпра відхиляється на південний схід. Між Дніпром (колишнім Дніпропетровськом) і Запоріжжям ріка перетинає Український щит; саме там до спорудження Дніпрогесу в 1932 році були Дніпровські пороги, що заважали наскрізному судноплавству.