Дніпро

Дніпро бере початок у Росії, тече Білоруссю, а далі через Україну перетинає зону мішаних лісів, лісостеп і степ. Нижче Києва долина асиметрична: праві схили круті й високі, ліві — низькі й пологі. Уздовж Придніпровської височини русло відхиляється на південний схід. Далі ріка тече Придніпровською низовиною, а в гирлі утворює численні рукави й протоки.

• праві притоки: Березина, Прип’ять, Тетерів, Рось, Інгулець;
• ліві притоки: Сож, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Оріль, Самара.

Між Дніпром і Запоріжжям ріка перетинає Український щит. Там до спорудження Дніпрогесу (1932) були Дніпровські пороги, що заважали наскрізному судноплавству. Від гирла Прип’яті до греблі Каховської ГЕС Дніпро перетворено на каскад водосховищ — найбільший у Європі комплекс гідроінженерних споруд.

6 червня 2023 року російські загарбники підірвали греблю Каховської ГЕС; до 18 червня водосховище осушилося й, за висновком Енциклопедії Сучасної України, фактично припинило існувати. У програмі ЗНО Каховське водосховище ще названо в переліку, тож знати його потрібно, але на сучасній карті воно вже змінене.

Дніпро — типова рівнинна річка змішаного живлення. У верхній частині басейну переважає снігове живлення (близько 50 %), а в степовій зоні частка снігового зростає до 85–90 %. Чітко виражені весняна повінь, низька літня межень і регулярні осінні паводки. Середня річна витрата води в гирлі — 1700 м³/с, річний стік — близько 53 км³.

Дніпро — основне джерело водних ресурсів для України й головна водно-транспортна магістраль: він забезпечує водою дві третини території країни, зокрема понад 30 млн осіб і 50 великих міст. Від нього починаються канали Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро — Донбас, Північнокримський, Дніпро — Інгулець.