Придніпровська низовина

Придніпровська низовина простягається в середній частині лівобережжя Дніпра. Вона має вигляд широкої давньої долини Дніпра з багатьма надзаплавними терасами. Типові висоти — 100–150 м; вододіл Дніпра й Дону на сході Орільсько-Самарської області має 180–200 м, а ближче до Дніпра поверхня знижується до 60–70 м на першій надзаплавній терасі. Загалом коливання висот на низовині незначні.

Північна частина низовини лежить у межах Полісся, середня — у лісостепу, а південна — в північностеповій підзоні.

Низовина відповідає Дніпровсько-Донецькій западині — тектонічній структурі, що лежить у межах Чернігівської, Київської, Сумської, Полтавської, Харківської й частково Черкаської областей. Це рифтова структура: на бортах осадових відкладів близько 500 м, а в осьовій зоні — до 18–20 км. Тут лежить Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область — частина Східного нафтогазоносного регіону України (Дніпровсько-Донецька западина й Донбас).

У надрах також є кам’яне вугілля, сіль і будівельні матеріали. Серед відомих родовищ — Південно-Панасівське нафтогазоконденсатне, Прокопенківське нафтове, Сагайдацьке нафтогазове.

Ліві притоки Дніпра — Десна, Сула, Псел, Ворскла, Оріль, Самара — течуть лівим берегом; Оріль і Самара дренують більшу частину Орільсько-Самарської області на півдні низовини, де переважають чорноземи звичайні. У її західній частині збереглися відклади Дніпровського зледеніння: унікальні об’єкти — гляціодислокації (гора Калитва на правому березі Орелі), де шари порід порушені тиском льодовика.