Дніпропетровська область

Область розташована на південному сході країни. На півночі вона межує з Полтавською та Харківською, на сході — з Донецькою, на півдні — із Запорізькою та Херсонською, на заході — з Миколаївською та Кіровоградською областями; державного кордону немає. Утворена 27 лютого 1932 року; до 1939 року до її складу входили території нинішньої Запорізької області й частина Кіровоградської.

Постановою Верховної Ради № 1375-VIII від 19 травня 2016 року місто Дніпропетровськ перейменовано на Дніпро. Назва області в Конституції (ст. 133) лишається Дніпропетровською: перейменування міста її не змінило.

Рельєф рівнинний, висоти — 100–200 м над рівнем моря. Основу території становлять три геоструктури: правобережжя лежить у межах Придніпровського й частково Кіровоградського блоків Українського щита; північно-західне лівобережжя — це схил Дніпровсько-Донецької западини; крайній південь правобережжя — Причорноморська западина. Майже все правобережжя займає Придніпровська височина (150–190 м), що крутим уступом обривається до долини Дніпра; вона глибоко розчленована долинами, балками й ярами. На південному сході починаються відроги Приазовської височини й Донецького кряжа — там найвища точка області (211 м, північ Покровського району).

На півдні правобережжя, у Причорноморській низовині, широкі плоскі межиріччя й малопомітні замкнені зниження — поди (глибиною 2–5 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина, давня долина Дніпра з надзаплавними терасами; середня висота поверхні — 130 м.

Клімат помірно континентальний: літо спекотне й сухе, зима м’яка, малосніжна, із відлигами. Середня січнева температура — від −4,5 °C на південному заході до −6,5 °C на північному сході, липнева — від +22,5 до +21,5 °C відповідно. Опадів 450–490 мм на півночі й 400–430 мм на півдні, переважно у теплий період. Безморозний період — від 187 до 228 днів.

Головна водна артерія — Дніпро; праві притоки — Інгулець, Мокра Сура, Базавлук, ліві — Оріль і Самара (з Вовчою). Найдовша в межах області річка — Оріль (292 км). Частково розташовані водосховища Дніпровського каскаду (ЕСУ називає Дніпродзержинське, Дніпровське й Каховське); найбільше озеро — Солоний лиман. Для водопостачання промислових районів збудовано канали Дніпро — Кривий Ріг і Дніпро — Донбас. Область лежить у степовій зоні; ЕСУ описує її рослинність як флору Степового Придніпров’я.