Область · Схід України
Дніпропетровська область
Дніпропетровська область лежить на південному сході України вздовж середнього й нижнього Дніпра. Вона розташована в степовій зоні, а в її надрах — Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцеворудний басейни; обласний центр з 2016 року називається Дніпро.
- Адміністративний центр
- Дніпро (до 2016 року — Дніпропетровськ)
- Площа
- 31 923 км² (Держстат, станом на 1 січня 2021 року)
- Населення
- 3 096 485 осіб (оцінка Держстату на 1 січня 2022 року)
- Районів
- 7 (станом на 1 січня 2022 року, Держстат)
- Утворена
- 27 лютого 1932 року
- Межує
- з Полтавською та Харківською (на півночі), Донецькою (на сході), Запорізькою та Херсонською (на півдні), Миколаївською та Кіровоградською (на заході) областями; державного кордону немає
- Розміри
- 130 км з півночі на південь і 300 км із заходу на схід
- Найвища точка
- 211 м (відроги Приазовської височини, північ Покровського району)
Авторський матеріал Тями · оновлено
Положення, межі й назви
Область розташована на південному сході країни. На півночі вона межує з Полтавською та Харківською, на сході — з Донецькою, на півдні — із Запорізькою та Херсонською, на заході — з Миколаївською та Кіровоградською областями; державного кордону немає. Утворена 27 лютого 1932 року; до 1939 року до її складу входили території нинішньої Запорізької області й частина Кіровоградської.
Постановою Верховної Ради № 1375-VIII від 19 травня 2016 року місто Дніпропетровськ перейменовано на Дніпро. Назва області в Конституції (ст. 133) лишається Дніпропетровською: перейменування міста її не змінило.
Рельєф і геологія
Рельєф рівнинний, висоти — 100–200 м над рівнем моря. Основу території становлять три геоструктури: правобережжя лежить у межах Придніпровського й частково Кіровоградського блоків Українського щита; північно-західне лівобережжя — це схил Дніпровсько-Донецької западини; крайній південь правобережжя — Причорноморська западина. Майже все правобережжя займає Придніпровська височина (150–190 м), що крутим уступом обривається до долини Дніпра; вона глибоко розчленована долинами, балками й ярами. На південному сході починаються відроги Приазовської височини й Донецького кряжа — там найвища точка області (211 м, північ Покровського району).
На півдні правобережжя, у Причорноморській низовині, широкі плоскі межиріччя й малопомітні замкнені зниження — поди (глибиною 2–5 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина, давня долина Дніпра з надзаплавними терасами; середня висота поверхні — 130 м.
Клімат, води, зона
Клімат помірно континентальний: літо спекотне й сухе, зима м’яка, малосніжна, із відлигами. Середня січнева температура — від −4,5 °C на південному заході до −6,5 °C на північному сході, липнева — від +22,5 до +21,5 °C відповідно. Опадів 450–490 мм на півночі й 400–430 мм на півдні, переважно у теплий період. Безморозний період — від 187 до 228 днів.
Головна водна артерія — Дніпро; праві притоки — Інгулець, Мокра Сура, Базавлук, ліві — Оріль і Самара (з Вовчою). Найдовша в межах області річка — Оріль (292 км). Частково розташовані водосховища Дніпровського каскаду (ЕСУ називає Дніпродзержинське, Дніпровське й Каховське); найбільше озеро — Солоний лиман. Для водопостачання промислових районів збудовано канали Дніпро — Кривий Ріг і Дніпро — Донбас. Область лежить у степовій зоні; ЕСУ описує її рослинність як флору Степового Придніпров’я.