Область · Північ України
Київська область
Київська область — на півночі України, на середній течії Дніпра, переважно на Правобережжі. Північ області — Поліська низовина, центр і південний захід — Придніпровська височина, лівобережна частина — Придніпровська низовина. Центр області — місто Київ.
- Адміністративний центр
- місто Київ, що має спеціальний статус і не входить до складу області
- Площа
- 28 121 км² (Держстат, станом на 1 січня 2021 року)
- Населення
- 1 795 079 осіб (оцінка Держстату на 1 січня 2022 року)
- Районів
- 7 (станом на 1 січня 2022 року, Держстат)
- Утворена
- 27 лютого 1932 року — одна з перших п’яти областей УСРР
- Межує
- із Чернігівською й Полтавською (на сході), Черкаською (на південному сході та півдні), Вінницькою (на південному заході), Житомирською (на заході) областями та з Гомельською областю Білорусі (на півночі)
- Розміри
- 360 км з півночі на південь і 190 км із заходу на схід
- Висоти
- найвищий пагорб — біля с. Круті Горби Таращанського району (273 м); найнижчі місця — 99–104 м
Авторський матеріал Тями · оновлено
Положення й межі
Область розташована в басейні середньої течії Дніпра, переважно на правобережжі; у її межах — 246 км його течії. Вона межує з п’ятьма областями (Чернігівською, Полтавською, Черкаською, Вінницькою, Житомирською) та з Білоруссю. Функції адміністративного центру виконує Київ — столиця, місто зі спеціальним статусом. Місто Славутич, збудоване для енергетиків Чорнобильської АЕС, з усіх боків оточене територією Чернігівської області.
Рельєф і будова
Територія лежить на Українському щиті, його північно-східному схилі й південно-західному борті Дніпровсько-Донецької западини. Поверхня рівнинна й знижується із заходу на південний схід. Північ області — Поліська низовина, південний захід і центр — Придніпровська височина, лівобережна східна частина — Придніпровська низовина. Найвище місце — пагорб біля села Круті Горби (273 м), найнижчі — в Бориспільському (104 м), Баришівському (100 м) і Переяслав-Хмельницькому (99 м) районах. Докембрійські кристалічні породи щита залягають поблизу поверхні; на півночі переважають льодовикові й водно-льодовикові відклади, на півдні й сході — леси.
Корисні копалини, клімат, води
На південному заході області розробляють граніти (Богуславське, Шамраївське, Чубинецьке родовища) і гнейси, по всій території — цегельно-черепичні глини; є мергель, будівельні й кварцові піски, на Поліссі — торф. Є джерела мінеральних вод (Біла Церква, Миронівка). Клімат помірно континентальний, м’який, достатньо вологий: січень −5,8…−6,5 °C, липень +19,2…+20,1 °C, опадів 500–600 мм (на крайньому півдні — 400–500 мм). Основні притоки Дніпра: Прип’ять з Ужем, Тетерів зі Здвижем, Ірпінь, Стугна, Рось (праві), Десна, Трубіж, Супій (ліві). У межах області — Київське водосховище та більша частина Канівського.
Ґрунти, ліси, заповідні території
На півночі поширені дерново-підзолисті ґрунти, у центрі — чорноземи опідзолені й сірі лісові, на півдні — глибокі малогумусні чорноземи, на лівобережжі — типові чорноземи. Розораність сільськогосподарських земель становить 81 %, а в деяких районах — понад 90 %, що створює несприятливі умови для землеробства. Площа лісового фонду — 675,6 тис. га. У північній частині — соснові й дубово-соснові ліси, у лісостепу — широколистяні. Серед територій ПЗФ — Дніпровсько-Деснянський заказник, регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», а також найбільший в Україні біосферний заповідник — Чорнобильський радіаційно-екологічний, чия територія є радіаційно забрудненою.