Область · Південь України
Запорізька область
Запорізька область лежить на південному сході України: з півдня її омиває Азовське море, а через її центр тече Дніпро. На території області — Приазовська височина з найвищою точкою Могила-Бельмак і Кам’яні Могили.
- Адміністративний центр
- Запоріжжя
- Площа
- 27 183 км² (Держстат, станом на 1 січня 2021 року)
- Населення
- 1 638 462 осіб (оцінка Держстату на 1 січня 2022 року)
- Районів
- 5 (станом на 1 січня 2022 року, Держстат)
- Утворена
- 10 січня 1939 року (з південно-східних районів Дніпропетровської області й двох районів Миколаївської)
- Межує
- з Дніпропетровською (на півночі й північному заході), Донецькою (на сході), Херсонською (на заході) областями; на півдні — Азовське море
- Розміри
- 208 км з півночі на південь і 235 км із заходу на схід; берегова лінія Азовського моря — понад 300 км
- Найвища точка
- гора Бельмак-Могила (Могила-Бельмак) на Приазовській височині: 327 м за ЕСУ, 324 м за Енциклопедією історії України
Авторський матеріал Тями · оновлено
Положення й межі
Область розташована на південному сході України. На півночі й північному заході вона межує з Дніпропетровською, на сході — з Донецькою, на заході — з Херсонською областями, а на півдні омивається Азовським морем. Утворена вона 10 січня 1939 року з південно-східних районів Дніпропетровської області та двох районів Миколаївської. Сучасні кордони остаточно оформилися 1949 року. Територія простягається на 208 км з півночі на південь і 235 км із заходу на схід.
З 2022 року частина території області перебуває під окупацією Російської Федерації. Закон № 1207-VII (ст. 3) дозволяє визнавати тимчасово окупованими й інші території в умовах воєнного стану: перелік визначає Кабінет Міністрів України, тож актуальні межі шукай у чинних актах. Ця сторінка описує область у межах Конституції.
Рельєф і геологія
Переважна частина території лежить у межах Українського щита, а південний захід — у Причорноморській западині. Поверхня — слаборозчленована рівнина з похилом до долини Дніпра та до Азовського моря. У північно-західній частині — Придніпровська низовина, що на півдні переходить у Причорноморську низовину з блюдцеподібними зниженнями й подами. На південному сході здіймається Приазовська височина; на ній, там, де кристалічні породи лежать близько до поверхні, стоять ізольовані підвищення — «кам’яні могили» (Могила-Гончариха, Могила-Куксунгур). Висоти поступово знижуються до моря, а Причорноморська низовина обривається до нього уступом. Уздовж узбережжя тягнуться вузькі піщані коси — Бердянська, Обитічна, Федотова.
Клімат, води, ґрунти
Клімат помірно континентальний, із малосніжною порівняно холодною зимою та жарким посушливим літом. Середня температура січня — від −5,4 °C на півночі до −3,8 °C на півдні, липня — від +22,6 до +23,5 °C; абсолютний мінімум −37 °C, максимум +41 °C. Опадів 370–530 мм на рік, найбільше — навесні й улітку; у квітні–травні бувають суховії, а іноді й пилові бурі.
Головна водна артерія — Дніпро з Дніпровським і Каховським водосховищами. До басейну Дніпра належать Кінська й Гайчур, до басейну Азовського моря — Молочна, Обитічна й Берда. Уздовж Азовського узбережжя — лимани та солоні озера; лікувальні грязі зосереджені в Молочному й Утлюцькому лиманах. 6 червня 2023 року греблю Каховської ГЕС підірвали, що спричинило руйнування й витікання води з водосховища (за ЕСУ). Ґрунти переважно чорноземні — 75 % площі області; на півдні та південному заході трапляються каштанові.