Перейти до вмісту

Географія України

Область · Схід України

Донецька область

Донецька область — південний схід України, ядро Донецького кам’яновугільного басейну. На півдні її омиває Азовське море, а надра містять вугілля, кам’яну сіль, вогнетривкі глини й флюсові вапняки. Окремі території області з 7 квітня 2014 року законом визнано тимчасово окупованими.

Адміністративний центр
Донецьк
Площа
26 517 км² (Держстат, станом на 1 січня 2021 року)
Населення
4 059 372 осіб (оцінка Держстату на 1 січня 2022 року)
Районів
8 (станом на 1 січня 2022 року, Держстат)
Утворена
2 липня 1932 року; до 1961 року — Сталінська область
Межує
з Запорізькою, Дніпропетровською, Харківською, Луганською областями та з Ростовською областю Росії; на півдні — Азовське море
Розміри
255 км з півночі на південь і 180 км із заходу на схід
Найвища точка
курган Могила Гостра, 331 м (поблизу села Польове)
Статус
окремі території області тимчасово окуповані Російською Федерацією з 7 квітня 2014 року (Закон № 1207-VII, ст. 1)

Авторський матеріал Тями · оновлено

Положення, межі й статус території

Область розташована на південному сході України, у межах Донецького кам’яновугільного басейну. На південному заході вона межує із Запорізькою, на заході — з Дніпропетровською, на північному заході й півночі — з Харківською, на північному сході та сході — з Луганською областями, а на південному сході — з Ростовською областю Росії; на півдні її омиває Азовське море. Загальна довжина меж — 1526 км, із них 1376 км сухопутних і 140 км морських.

За Законом № 1207-VII окремі території Донецької та Луганської областей є окупованими Російською Федерацією від 7 квітня 2014 року; межі й перелік визначає Президент України. Сторінка описує природу й господарську спеціалізацію області до 2022 року. Оцінку чисельності населення Держстат подає для області в цілому: у передмові збірника з неї виключено лише АР Крим і Севастополь.

Рельєф і тектоніка

Північна й центральна частини лежать у межах північно-західної частини Донецької складчастої споруди, Кальміус-Торецької та Бахмутської западин; решта — у межах Приазовського блоку Українського щита. Поверхня — переважно хвиляста рівнина (до 200 м), розчленована долинами, балками й ярами. На північному сході — Донецька височина (найвища частина — Донецький кряж), що на заході переходить у Придніпровську низовину, а на південному заході — у Приазовську височину. Далі йде вузька Приазовська низовина, що уступом обривається до моря. У місцях залягання вапняків є карст. Рельєф ускладнюють терикони, кар’єри, кургани, провалля на місцях підземних виробок.

Найвища точка області — курган Могила Гостра біля села Польове Шахтарського району (331 м). Не плутай її з Могилою-Мечетною (367 м): вона найвища на Донецькому кряжі, але стоїть у Луганській області.

Клімат, води й ґрунти

Клімат помірно континентальний, з порівняно холодною малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Середня січнева температура — від −4 °C на узбережжі Азовського моря до −8 °C біля Дебальцевого, липнева — від +20,8 °C на північному сході до +22,8 °C на півдні. Безморозний період триває 160–170 днів. Опадів — від 370 мм на рік на узбережжі до 560 мм на Донецькому кряжі; понад 70 % припадає на теплу пору року.

Водні ресурси обмежені. В області близько 110 річок (47 з них довші за 25 км), що належать до басейнів Чорного й Азовського морів. Серед найбільших — Сіверський Донець з притоками Казенний Торець, Бахмут і Лугань; Вовча (209 км — найдовша в межах області), Кальміус, Грузький Яланчик, Кринка. Створено близько двадцяти водосховищ (найбільші — Курахівське, Карлівське, Клебань-Бицьке). Територією проходить траса каналу Сіверський Донець — Донбас. Ґрунти переважно чорноземні.

Копалини й охоронні території

Головне багатство надр — кам’яне вугілля: його запаси в області оцінюють у 25 млрд т (у Донбасі загалом — 86 млрд т). Значні поклади кам’яної солі (Артемівське, Новокарфагенське, Слов’янське родовища), флюсових вапняків і доломітів, вогнетривких глин, гіпсу й ангідриту; видобувають також каолін, крейду, кварцити й граніт. Розвідано також залізну руду й графіт у Приазов’ї, флюорит, калійну сіль поблизу Слов’янська та Микитівське родовище ртуті. Оцінки запасів — станом на час публікації статті ЕСУ.

До природно-заповідного фонду належать Український степовий природний заповідник (філії — «Хомутівський степ», «Кам’яні Могили», «Крейдова флора», «Кальміуське»), національні парки «Святі гори» (над Сіверським Дінцем, із крейдяними горами й реліктовою крейдяною сосною) та «Меотида» (Азовське узбережжя, Крива й Білосарайська коси; понад 250 видів птахів, символ парку — чоботар), ландшафтний заказник «Білосарайська коса» й солоні озера Ріпне та Сліпне біля Слов’янська.

Господарство до 2022 року

За переписом 2001 року область посідала перше місце в Україні за чисельністю, густотою й питомою вагою міського населення, а ще була основним постачальником коксохімічної сировини — коксівного вугілля й антрациту. За Енциклопедією сучасної України в промисловому комплексі переважали металургійні (49 %) й паливно-енергетичні (23,5 %) виробництва, а понад половина промислового виробництва припадала на два центри — Донецьк (18 %) і Маріуполь (37 %). Машинобудування охоплювало гірничо-прохідницьке устаткування й важке машинобудування; працювали також коксохімічна, вогнетривка, харчова та соляна промисловість.

Область утворена 1932 року з адміністративних одиниць Донбасу, що не ввійшли до раніше створених Харківської й Дніпропетровської областей. 1938 року її поділили на Сталінську й Ворошиловградську; Сталінська дістала сучасну назву 1961 року.

Що питає НМТ

  • Донеччина — південний схід України, ядро Донбасу, вихід до Азовського моря;
  • найвища точка — Могила Гостра (331 м); Могила-Мечетна (367 м) — у Луганській області;
  • Донецька складчаста споруда й Приазовський блок щита; Донецька височина з Донецьким кряжем;
  • кам’яне вугілля (коксівне й антрацит), кам’яна сіль, флюсові вапняки, вогнетривкі глини;
  • Український степовий заповідник, НПП «Святі гори» й «Меотида».

Що з чим плутають

  • найвища точка області — Могила Гостра (331 м), а Могила-Мечетна (367 м) — найвища на Донецькому кряжі й лежить у Луганській області;
  • крейдяні гори «Святих гір» — на Сіверському Дінці (Донеччина), а крейдяні схили Дворічанського парку — на Осколі (Харківщина);
  • Український степовий заповідник (Донецька область) не слід плутати з «Асканією-Новою» (Херсонщина) та Луганським заповідником;
  • Сіверський Донець — найбільша річка Донбасу, але належить до басейну Дону, а не Дніпра.

Перевір себе

Запитання в стилі НМТ, написані редакцією Тями. Вибери відповідь, а потім відкрий перевірку.

  1. Запитання 1

    Яка точка є найвищою в Донецькій області?

    • АМогила-Мечетна
    • БГора Камула
    • ВМогила-Бельмак
    • ГКурган Могила Гостра
    Показати відповідь

    Правильна відповідь: Г. Найвища точка області — Могила Гостра (331 м). Могила-Мечетна (367 м) вища, але лежить у Луганській області.

  2. Запитання 2

    Яке море омиває Донецьку область із півдня?

    • АЧорне
    • БКаспійське
    • ВАзовське
    • ГСередземне
    Показати відповідь

    Правильна відповідь: В. Південний кордон Донеччини — узбережжя Азовського моря.

  3. Запитання 3

    Який національний парк Донеччини розташований над Сіверським Дінцем і славиться крейдяними горами та реліктовою крейдяною сосною?

    • А«Меотида»
    • Б«Святі гори»
    • В«Шацький»
    • Г«Подільські Товтри»
    Показати відповідь

    Правильна відповідь: Б. НПП «Святі гори» лежить уздовж Сіверського Дінця біля Святогірська; «Меотида» охороняє Азовське узбережжя.

  4. Запитання 4

    Яка корисна копалина є основою Донецького басейну?

    • АКам’яне вугілля
    • ББурштин
    • ВСірка
    • ГНафта
    Показати відповідь

    Правильна відповідь: А. Головне багатство надр області — кам’яне вугілля, насамперед коксівне й антрацит.

← Усі області й природні об’єкти

Перевіряємо вхід і план навчання…