Донецька область

Область розташована на південному сході України, у межах Донецького кам’яновугільного басейну. На південному заході вона межує із Запорізькою, на заході — з Дніпропетровською, на північному заході й півночі — з Харківською, на північному сході та сході — з Луганською областями, а на південному сході — з Ростовською областю Росії; на півдні її омиває Азовське море. Загальна довжина меж — 1526 км, із них 1376 км сухопутних і 140 км морських.

За Законом № 1207-VII окремі території Донецької та Луганської областей є окупованими Російською Федерацією від 7 квітня 2014 року; межі й перелік визначає Президент України. Сторінка описує природу й господарську спеціалізацію області до 2022 року. Оцінку чисельності населення Держстат подає для області в цілому: у передмові збірника з неї виключено лише АР Крим і Севастополь.

Північна й центральна частини лежать у межах північно-західної частини Донецької складчастої споруди, Кальміус-Торецької та Бахмутської западин; решта — у межах Приазовського блоку Українського щита. Поверхня — переважно хвиляста рівнина (до 200 м), розчленована долинами, балками й ярами. На північному сході — Донецька височина (найвища частина — Донецький кряж), що на заході переходить у Придніпровську низовину, а на південному заході — у Приазовську височину. Далі йде вузька Приазовська низовина, що уступом обривається до моря. У місцях залягання вапняків є карст. Рельєф ускладнюють терикони, кар’єри, кургани, провалля на місцях підземних виробок.

Найвища точка області — курган Могила Гостра біля села Польове Шахтарського району (331 м). Не плутай її з Могилою-Мечетною (367 м): вона найвища на Донецькому кряжі, але стоїть у Луганській області.

Клімат помірно континентальний, з порівняно холодною малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Середня січнева температура — від −4 °C на узбережжі Азовського моря до −8 °C біля Дебальцевого, липнева — від +20,8 °C на північному сході до +22,8 °C на півдні. Безморозний період триває 160–170 днів. Опадів — від 370 мм на рік на узбережжі до 560 мм на Донецькому кряжі; понад 70 % припадає на теплу пору року.

Водні ресурси обмежені. В області близько 110 річок (47 з них довші за 25 км), що належать до басейнів Чорного й Азовського морів. Серед найбільших — Сіверський Донець з притоками Казенний Торець, Бахмут і Лугань; Вовча (209 км — найдовша в межах області), Кальміус, Грузький Яланчик, Кринка. Створено близько двадцяти водосховищ (найбільші — Курахівське, Карлівське, Клебань-Бицьке). Територією проходить траса каналу Сіверський Донець — Донбас. Ґрунти переважно чорноземні.