Хмельницька область

Область розташована в центральній частині Волино-Подільської височини; поверхня дуже розчленована долинами річок, численними ярами та балками. Вона лежить у лісостеповій зоні, на сході межує з Вінницькою, на північному сході — з Житомирською, на північному заході — з Рівненською, на заході — з Тернопільською, на півдні — з Чернівецькою областями. Державного кордону з іншими країнами немає. Центр — Хмельницький.

Клімат помірно континентальний, із м’якою зимою й теплим вологим літом. Річки належать до басейнів Дніпра й Дністра. У межах області на Подільській височині біля села Холодець бере початок Південний Буг. Основні корисні копалини — будівельні матеріали.

НПП «Подільські Товтри» береже ландшафтну систему, що сформувалася 14–25 млн років тому як бар’єрний риф двох давніх морів — Тортонського й Сарматського; тут, на березі Дністровського водосховища, лежить місце, де стояло давнє місто Бакота. НПП «Мале Полісся» охороняє поліські ландшафти на півночі: озеро Святе — найбільше природне озеро області, а в парку є й болота Теребіжі.

У 12 столітті північний схід належав Київській землі, північний захід — Волинській, південь — Галицькій; із середини 14 століття північ була у складі Волинської землі Великого князівства Литовського, а південь — у Подільській землі, яка згодом перейшла до Польщі. 1672–1699 років «подільська» частина належала Османській імперії (Кам’янецький ейялет). Область утворено 22 вересня 1937 року; історичний статус мають, зокрема, Кам’янець-Подільський, Славута, Шепетівка, Старокостянтинів, Ізяслав.