Область · Центр України
Вінницька область
Вінницька область лежить у центральній частині Правобережної України. Вона межує з сімома областями й Молдовою — найбільше серед регіонів країни; долина Південного Бугу ділить її на дві частини, а в надрах — високоякісні каоліни.
- Адміністративний центр
- Вінниця
- Площа
- 26 492 км² (Держстат, станом на 1 січня 2021 року)
- Населення
- 1 509 515 осіб (оцінка Держстату на 1 січня 2022 року)
- Районів
- 6 (станом на 1 січня 2022 року, Держстат)
- Утворена
- 1932 року
- Межує
- із Чернівецькою й Хмельницькою (на заході), Житомирською (на півночі), Київською, Черкаською й Кіровоградською (на сході), Одеською (на півдні) областями та з Молдовою
- Розміри
- 204 км з півночі на південь і 196 км із заходу на схід
- Головні копалини
- каолін, будівельний камінь (граніти, гнейси, пісковики), фосфорити
Авторський матеріал Тями · оновлено
Положення й сусіди
Область розташована в центральній частині Правобережної України. На заході вона межує з Чернівецькою та Хмельницькою, на півночі — з Житомирською, на сході — з Київською, Черкаською та Кіровоградською, на півдні — з Одеською областями й з Молдовою. Разом це сім областей і одна держава. З півночі на південь вона простягається на 204 км, із заходу на схід — на 196 км.
Рельєф і будова
У геоструктурному відношенні область лежить на північно-західній частині Українського щита. Поверхня — хвиляста лесова рівнина, що поступово знижується з північного заходу на південний схід. Долина Південного Бугу ділить область на дві частини: на північному сході лежить Придніпровська височина (чергування межиріч із глибоко врізаними долинами річок і балками), на північному заході — рівнина з виходами вапняків, на південному заході — Подільська височина. Найменш піднята південно-східна частина.
Копалини, клімат і води
Мінерально-сировинні ресурси — переважно нерудні. Господарське значення мають родовища каолінів (Глуховецьке, Турбівське, Великогадоминецьке) і будівельного каменю: близько 50 родовищ гранітів, гнейсів і пісковиків. Каолін Глуховецького родовища має білизну 73–80 %, і його експортують за кордон. Є також фосфорити (Жванське), вапняки, мергелі, крейда, гіпс, глини, пісок. Палива мало: бурого вугілля й торфу, що мають лише місцеве значення. Є джерела мінеральних вод, зокрема радонові у Хмільнику.
Клімат помірно континентальний із м’якою зимою й теплим вологим літом: літня температура +18,6…+20,5 °C, зимова −4…−6 °C; опадів 520–590 мм, із них близько 80 % — у теплу пору. Через область протікає 3,6 тис. річок, із них 204 довші за 10 км. Вони належать до басейнів Південного Бугу (Згар, Рів, Соб, Удич), Дністра (Мурафа, Лядова, Немия, Русава) і Дніпра (Рось, Гнилоп’ять, Гуйва). Створено близько 2600 ставків і 63 водосховища; найбільше — Ладижинське.
Ліси, заповідні території, господарство
Площа лісів — близько 360 тис. га. До природно-заповідного фонду належать ландшафтні й ботанічні заказники, зокрема Володимирська дубина, Білянський ліс, Буго-Деснянський (зоологічний) заказник; у лісостепі діє й НПП «Кармелюкове Поділля». Промисловість до 2022 року мала машинобудівний (верстати, насоси, підшипники, лічильники), хімічний, деревообробний і будівельний напрями; високоякісні глуховецькі каоліни (білизна 73–80 %) дають великі поставки каолінового концентрату в країни далекого зарубіжжя.
Історико-географічні нотатки
У 10–12 століттях територія входила до Київської Русі, від початку 13 століття — до Галицько-Волинського князівства, 1362 року — до Великого князівства Литовського, 1569 — до Польщі. 1648–1667 років існував Вінницький козацький полк. Після другого поділу Польщі приєднана до Російської імперії: 1797 року територія ввійшла до Подільської губернії, а північно-східна частина — до Київської. Тульчин у 1820-х роках був одним із центрів Південного товариства декабристів.
Що питає НМТ
- межує із сімома областями й однією державою — Молдовою;
- Південний Буг ділить область; Придніпровська височина на північному сході, Подільська — на південному заході;
- каолін Глуховецького родовища експортують; гранітів і гнейсів близько 50 родовищ;
- річки трьох басейнів: Південного Бугу, Дністра, Дніпра;
- Ладижинське водосховище — найбільше в області.
Що з чим плутають
- Вінниччина межує з Молдовою, а Румунія — сусід Чернівецької області, не Вінницької;
- Придніпровська височина охоплює лише північний схід області, а решта — Подільська височина й рівнина;
- каолін Вінниччини — це нерудна копалина, а не руда;
- Південний Буг тече територією області, але витоки його — на Хмельниччині.
Перевір себе
Запитання в стилі НМТ, написані редакцією Тями. Вибери відповідь, а потім відкрий перевірку.
Запитання 1
Яка іноземна держава межує з Вінницькою областю?
- АРумунія
- БПольща
- ВМолдова
- ГБілорусь
Показати відповідьСховати відповідь
Правильна відповідь: В. Вінниччина має кордон із Молдовою. Румунія межує з Чернівецькою областю, Польща — з Волинською й Львівською, Білорусь — з північними областями.
Запитання 2
Яку нерудну копалину Вінницької області експортують у різні країни?
- АЗалізну руду
- БМарганцеву руду
- ВКам’яну сіль
- ГКаолін
Показати відповідьСховати відповідь
Правильна відповідь: Г. Глуховецьке родовище каоліну має білизну 73–80 %, тому каолінові концентрати постачають за кордон. Залізні й марганцеві руди — Дніпропетровщина.
Запитання 3
До басейнів яких річок належать річки Вінницької області?
- АПівденного Бугу, Дністра й Дніпра
- БЗахідного Бугу, Сяну й Вісли
- ВДунаю, Пруту й Сірету
- ГДону й Сіверського Дінця
Показати відповідьСховати відповідь
Правильна відповідь: А. Річки області належать до басейнів Південного Бугу, Дністра та Дніпра: до перших належать Згар і Соб, до других — Мурафа, до третіх — Рось.
Запитання 4
Яка височина лежить на південному заході Вінницької області?
- АДонецька
- БПодільська
- ВПриазовська
- ГВолинська
Показати відповідьСховати відповідь
Правильна відповідь: Б. На півдні й заході області лежить Подільська височина, на північному сході — Придніпровська.