Область · Захід України
Тернопільська область
Тернопільська область лежить у західній частині Подільської височини. Тут простяглися Товтри — пасмо органогенних вапняків, на півночі підносяться Кременецькі гори, а в карстових гіпсах розташована печера Оптимістична.
- Адміністративний центр
- Тернопіль
- Площа
- 13 824 км² (Держстат, станом на 1 січня 2021 року)
- Населення
- 1 021 713 осіб (оцінка Держстату на 1 січня 2022 року)
- Районів
- 3 (станом на 1 січня 2022 року, Держстат)
- Утворена
- 4 грудня 1939 року
- Межує
- з Рівненською (на півночі), Хмельницькою (на сході), Чернівецькою (на півдні), Івано-Франківською та Львівською (на заході) областями; державного кордону немає
- Основні річки
- Збруч, Серет, Стрипа, Золота Липа (до Дністра); Горинь (до Прип’яті, басейн Дніпра)
- Історичні землі
- Волинь (північ), Галичина (центр і захід), Поділля (південь)
Авторський матеріал Тями · оновлено
Положення й рельєф
Область розташована в західній частині Подільської височини; на заході вона межує з Івано-Франківською та Львівською, на півночі — з Рівненською, на сході — з Хмельницькою, на півдні — з Чернівецькою областями. Іншої держави вона не торкається: державного кордону тут немає.
З північного заходу на південний схід простягаються Товтри — унікальне пасмо, складене органогенними вапняками, які є залишками рифів неогенових морів. На крайній півночі підносяться Кременецькі гори (кряж Гологори — Вороняки — Кременецькі гори є найпідвищенішою частиною Подільської височини). У горбогір’ї багато карстових печер; серед них — Оптимістична, яку Енциклопедія історії України називає другою у світі за довжиною.
Води, зона й корисні копалини
Основні річки — Збруч (він є межею з Хмельницькою областю), Серет, Стрипа й Золота Липа, що впадають у Дністер, а також Горинь, притока Прип’яті. Область небагата на корисні копалини: вапняки, глини й мінеральні води. Енциклопедія історії України відносить територію до лісової зони й зазначає, що колись її вкривали широколистяні ліси; Енциклопедія Сучасної України в статті про заповідник «Медобори» розташовує південний схід області в лісостеповій зоні, тож довідники розходяться щодо зони.
Заповідні території
У південно-східній частині області, у Гусятинському й Підволочиському районах, лежить природний заповідник «Медобори» (9516,7 га); найвища вершина заповідника — гора Бохіт (413 м), а Товтри там мають висоти 350–380 м. Створено також національні парки «Кременецькі гори» й «Дністровський каньйон»: у каньйоні Дністер, Стрипа й Джурин розкинулися серед високих скель із печерами, навісами й водоспадами.
Історико-географічні нотатки
Територія включає частини трьох історико-географічних областей: північ належить до Волині, центр і захід — до Галичини, південь — до Поділля. Наприкінці 10 століття ці землі ввійшли до Київської Русі, у центрі й на півдні постало Теребовлянське князівство, яке на початку 1140-х років приєднали до Галицького. Область утворена 4 грудня 1939 року. Історичний статус мають, зокрема, Бережани, Бучач, Борщів, Заліщики, Збараж, Зборів, Кременець, Почаїв, Теребовля, Чортків.