Луганська область

Область лежить на крайньому сході країни, переважно на Донбасі, а також на Слобожанщині. Вона межує з Донецькою та Харківською областями, а також із Бєлгородською (152,4 км спільного кордону), Воронезькою (148,3 км) і Ростовською (445,3 км) областями Росії. Загальна протяжність українсько-російського кордону тут — 746 км, із них 612 км сухопутних і 134 км по воді. Максимальна протяжність області — понад 250 км з півночі на південь і 190 км із заходу на схід.

За Законом № 1207-VII окремі території Донецької та Луганської областей є окупованими Російською Федерацією від 7 квітня 2014 року. Межі й перелік тимчасово окупованих територій визначає Президент України; це інформація для НМТ про право, а не про природу — природні характеристики описують область у конституційних межах. Оцінку чисельності населення Держстат подає для області в цілому: у передмові збірника з неї виключено лише АР Крим і Севастополь.

Поверхня — хвиляста рівнина, що підвищується на північ і на південь від долини Сіверського Дінця. На півдні розташована Донецька височина, зокрема Донецький кряж; тут стоїть Могила-Мечетна (селище Тамара Антрацитівського району; 367 м) — найвища точка області й Лівобережної України. На лівобережжі лежать південні відроги Середньоруської височини, які в межах області звуть Старобільською рівниною: висоти там поступово знижуються від 216 м до 50 м у напрямку до Сіверського Дінця. Уздовж лівого берега річки тягнеться тераса, вкрита пісками, місцями — дюнами; тут найнижчі місця (до +40 м).

Клімат помірно континентальний, з переходом у континентальний, із частими посухами. За даними 2013 року січнева температура становила −5,9 °C, липнева +21,7 °C; річна кількість опадів — 474 мм. Найбільше опадів (до 550 мм у середньому за рік) припадає на найвищу частину Донецького кряжа, а центральна частина області — найсухіша (близько 400 мм). Рекордна температура в Луганську +42,0 °C зафіксована 12 серпня 2010 року, мінімальна −41,9 °C — 8 січня 1935 року.

Найбільша водна артерія — Сіверський Донець (265 км у межах області); він ділить область на лівобережну й правобережну частини. До його басейну належить більшість річок: ліві притоки — Айдар, Борова, Деркул, Євсуг, Жеребець, Красна; праві — Лугань, Луганчик, Велика Кам’янка. Річка Міус, що впадає в Азовське море, тече правобережною частиною. Озер близько шістдесяти, переважно невеликих заплавних. Область належить до найменш забезпечених водними ресурсами регіонів України.

Найбільше значення мають поклади вугілля Донецького вугільного басейну: коксівне, жирне, слабоспікливе та антрацит. Промислові запаси вугілля становлять 14,5 млрд т, супутнього метану — 76 млрд м³; з пластами вугілля пов’язані концентрації германію. Є невеликі родовища природного газу вздовж долини Сіверського Дінця, залізних і цинково-свинцевих руд, золота, кам’яної солі, гіпсу, вогнетривких глин, крейди, піску й мармуроподібних вапняків. Унікальне Осинівське родовище скам’янілої деревини.