Українська мова · Синтаксис і пунктуація
Тире й двокрапка: коли яку ставимо
Тире в простому реченні ставимо між підметом і присудком (Київ — столиця України), перед узагальнювальним словом після однорідних членів і на місці пропущеного члена. У безсполучниковому складному реченні двокрапка веде до пояснення чи причини, а тире — до наслідку, зіставлення, швидкої зміни подій.
Авторський матеріал Тями · оновлено
Тире між підметом і присудком
- підмет і присудок — іменники в називному відмінку або кількісний числівник, дієслова-зв’язки немає: Кит — ссавець; Київ — столиця України; П’ять і п’ять — десять;
- один або обидва члени виражені інфінітивом: Життя прожити — не поле перейти;
- перед словами це, це є, то, ось, значить, які стоять перед присудком: Поезія — це мистецтво слова.
Потреба в тире зростає, якщо є зіставлення: Мій брат — лікар, а сестра — вчителька. Якщо логічно виділяємо переважно присудок, тире можна не ставити: Мій батько інженер; Його ім’я Іван.
Тире звичайно не ставимо, якщо підмет — особовий займенник без спеціального наголосу (Я син лісоруба), підмет виражений словом це (Це наша хата), присудок стоїть перед підметом, перед присудком є не чи порівняльний зворот (Серце не камінь; Життя як казка) або вставне слово.
Інші випадки тире в простому реченні
- перед узагальнювальним словом після однорідних членів: Клени, липи, дуби — усе це росло в нашому дворі (узагальнювальне слово стоїть після переліку);
- на місці пропущеного члена речення: Я — до бібліотеки, а вона — до школи;
- між словами на позначення меж у просторі й часі: автотраса Київ — Львів; у 2010–2018 роках; XVI–XVIII ст. (між цифрами без пробілів);
- для виділення в середині речення вставлених слів і конструкцій: Наш сусід — ти його пам’ятаєш — переїхав до Канади.
Двокрапка: прості й складні речення
- після узагальнювального слова перед однорідними членами: У кошику лежали фрукти: груші, сливи, яблука;
- між частинами безсполучникового речення, якщо друга розкриває зміст першої або вказує на причину: Я нікуди не пішов: надворі лютувала хуртовина;
- після слів автора перед прямою мовою, яку починаємо з великої букви: Мати сказала: «Обід готовий».
| Знак | Що виражає друга частина | Приклад |
|---|---|---|
| : | пояснення або причину | Ми повернулися: почалася злива. |
| — | наслідок | Почалася злива — ми повернулися. |
| — | час або умову | Мине дощ — засяє сонце. |
| — | швидку, несподівану зміну подій | Глянув — нікого. |
| — | протиставлення |
Розібрані приклади
Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.
Приклад 1
Поставте потрібний знак між частинами: «Я нікуди не пішов надворі лютувала хуртовина» і «Надворі лютувала хуртовина я нікуди не пішов».
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- У першому реченні друга частина пояснює, чому я не пішов: можна вставити «бо». Ставимо двокрапку.
- У другому друга частина виражає наслідок: можна вставити «тому». Ставимо тире.
Відповідь: Я нікуди не пішов: надворі лютувала хуртовина; Надворі лютувала хуртовина — я нікуди не пішов.
Приклад 2
Розставте знаки: «Мій брат лікар а сестра вчителька». «Поезія це мистецтво слова». «Серце не камінь».
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- У першому реченні є зіставлення, тож ставимо тире в обох частинах.
- Перед словом це, що передує присудку-іменнику, ставимо тире.
- У третьому перед присудком стоїть не: тире звичайно не ставимо.
Відповідь: Мій брат — лікар, а сестра — вчителька; Поезія — це мистецтво слова; Серце не камінь.
Типові помилки
- Ставити тире після підмета — особового займенника, коли немає ні зіставлення, ні наголосу на присудку: «Я — учень».
- Вживати двокрапку перед наслідком і тире перед поясненням: «Почалася злива: ми повернулися».
- Писати пробіли навколо тире між цифрами: «XVI – XVIII ст.» замість XVI–XVIII ст.
- Не ставити тире перед словами це, то, ось, значить, що стоять перед присудком: «Поезія це мистецтво слова».