Перейти до вмісту

Українська мова

Теорія: Українська мова · Синтаксис і пунктуація

Тире й двокрапка: коли яку ставимо

Тире в простому реченні ставимо між підметом і присудком (Київ — столиця України), перед узагальнювальним словом після однорідних членів і на місці пропущеного члена. У безсполучниковому складному реченні двокрапка веде до пояснення чи причини, а тире — до наслідку, зіставлення, швидкої зміни подій.

Авторський матеріал Тями · оновлено

Тире між підметом і присудком

  • підмет і присудок — іменники в називному відмінку або кількісний числівник, дієслова-зв’язки немає: Кит — ссавець; Київ — столиця України; П’ять і п’ять — десять;
  • один або обидва члени виражені інфінітивом: Життя прожити — не поле перейти;
  • перед словами це, це є, то, ось, значить, які стоять перед присудком: Поезія — це мистецтво слова.

Потреба в тире зростає, якщо є зіставлення: Мій брат — лікар, а сестра — вчителька. Якщо логічно виділяємо переважно присудок, тире можна не ставити: Мій батько інженер; Його ім’я Іван.

Тире звичайно не ставимо, якщо підмет — особовий займенник без спеціального наголосу (Я син лісоруба), підмет виражений словом це (Це наша хата), присудок стоїть перед підметом, перед присудком є не чи порівняльний зворот (Серце не камінь; Життя як казка) або вставне слово.

Інші випадки тире в простому реченні

  • перед узагальнювальним словом після однорідних членів: Клени, липи, дуби — усе це росло в нашому дворі (узагальнювальне слово стоїть після переліку);
  • на місці пропущеного члена речення: Я — до бібліотеки, а вона — до школи;
  • між словами на позначення меж у просторі й часі: автотраса Київ — Львів; у 2010–2018 роках; XVI–XVIII ст. (між цифрами без пробілів);
  • для виділення в середині речення вставлених слів і конструкцій: Наш сусід — ти його пам’ятаєш — переїхав до Канади.

Двокрапка: прості й складні речення

  • після узагальнювального слова перед однорідними членами: У кошику лежали фрукти: груші, сливи, яблука;
  • між частинами безсполучникового речення, якщо друга розкриває зміст першої або вказує на причину: Я нікуди не пішов: надворі лютувала хуртовина;
  • після слів автора перед прямою мовою, яку починаємо з великої букви: Мати сказала: «Обід готовий».
ЗнакЩо виражає друга частинаПриклад
:пояснення або причинуМи повернулися: почалася злива.
—наслідокПочалася злива — ми повернулися.
—час або умовуМине дощ — засяє сонце.
—швидку, несподівану зміну подійГлянув — нікого.
—протиставленняЯ чекав — вона не прийшла.

Швидка перевірка: можеш вставити бо, тому що чи а саме — потрібна двокрапка. Можеш вставити тоді, то, але, так що — потрібне тире.

Правопис позначає тире коротким знаком із пробілами (–), у цьому уроці для наочності вжито довге тире (—): важливе місце знака, а не його накреслення. Між цифрами тире ставимо без пробілів.

Розібрані приклади

Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.

  1. Приклад 1

    Поставте потрібний знак між частинами: «Я нікуди не пішов надворі лютувала хуртовина» і «Надворі лютувала хуртовина я нікуди не пішов».

    Показати розв’язання
    1. У першому реченні друга частина пояснює, чому я не пішов: можна вставити «бо». Ставимо двокрапку.
    2. У другому друга частина виражає наслідок: можна вставити «тому». Ставимо тире.

    Відповідь: Я нікуди не пішов: надворі лютувала хуртовина; Надворі лютувала хуртовина — я нікуди не пішов.

  2. Приклад 2

    Розставте знаки: «Мій брат лікар а сестра вчителька». «Поезія це мистецтво слова». «Серце не камінь».

    Показати розв’язання
    1. У першому реченні є зіставлення, тож ставимо тире в обох частинах.
    2. Перед словом це, що передує присудку-іменнику, ставимо тире.
    3. У третьому перед присудком стоїть не: тире звичайно не ставимо.

    Відповідь: Мій брат — лікар, а сестра — вчителька; Поезія — це мистецтво слова; Серце не камінь.

  3. Приклад 3

    Розставте знаки: «У сумці лежало все потрібне підручники зошити ручки» і «Підручники зошити ручки все це лежало в сумці».

    Показати розв’язання
    1. У першому реченні узагальнювальне слово все потрібне стоїть перед переліком: після нього ставимо двокрапку.
    2. У другому узагальнювальне слово все стоїть після однорідних членів: перед ним ставимо тире, а сам перелік відокремлюємо комами.

    Відповідь: У сумці лежало все потрібне: підручники, зошити, ручки; Підручники, зошити, ручки — усе це лежало в сумці.

Типові помилки

  • Ставити тире після підмета — особового займенника, коли немає ні зіставлення, ні наголосу на присудку: «Я — учень».
  • Вживати двокрапку перед наслідком і тире перед поясненням: «Почалася злива: ми повернулися».
  • Писати пробіли навколо тире між цифрами: «XVI – XVIII ст.» замість XVI–XVIII ст.
  • Не ставити тире перед словами це, то, ось, значить, що стоять перед присудком: «Поезія це мистецтво слова».

Перевіряємо вхід і план навчання…