Українська мова · Морфологія
Кличний відмінок: закінчення іменників і звертань
Кличний відмінок називає того, до кого звертаємось. Закінчення залежить від відміни й групи: Ганно, Маріє, Лесю, друже, батьку, учителю, Богдане. У звертаннях із двох слів кличний відмінок мають обидва слова: Маріє Василівно, друже Петре.
Авторський матеріал Тями · оновлено
І відміна: -о, -е, -є, -ю
Програма НМТ з української мови визначає цю тему через етикетні формули звертання на зразок пане полковнику, сестро Олено, друже Сергію, Інно Вікторівно: у кожній формулі кожне слово має власну форму кличного відмінка.
| Група | Закінчення | Приклади |
|---|---|---|
| тверда | -о | Ганно, донько, дружино, сестро, перемого |
| м’яка і мішана | -е | воле, відмінице, гривне, душе, земле, Катре, Насте, круче, радже |
| м’яка після голосного, ь, апострофа | -є | Маріє, мріє, Соломіє, надіє |
| пестливі імена м’якої групи | -ю | бабусю, Галю, доню, Катрусю, Лесю, Марусю, матусю |
ІІ відміна: -у, -ю, -е
- -у мають іменники твердої групи із суфіксами -ик, -ок, -к(о) та мішаної групи (крім основ на ж): Петрику, синку, батьку, Іванку, товаришу, слухачу; також діду, сину, тату;
- -ю мають іменники м’якої групи: Віталію, учителю, Грицю, лікарю, місяцю, ясеню;
- -е мають безсуфіксні іменники твердої групи й м’якої групи на -ець, а також деякі іменники мішаної групи: Богдане, друже, козаче, пане, Петре, Степане, соколе; хлопче, кравче, шевче; маляре, школяре, стороже;
- прізвища на -ів, -ов, -ев, -ин та географічні назви з такими суфіксами: Королеве, Львове, Києве.
У ІІІ відміні кличний відмінок має закінчення -е й вживається переважно в поезії: ноче, радосте, смерте. У множині форма кличного збігається з називним: брати, діячі, вчителі. Слова гер, сер, сір у кличному не змінюються, а слово Господь має форму Господи.
Звертання з двох і більше слів
| Складники | Правило | Приклади |
|---|---|---|
| ім’я та по батькові | обидва слова в кличному | Маріє Василівно, Володимире Хомичу, Ярославе Андрійовичу |
| загальна назва й ім’я | обидва в кличному | друже Грицю, пане Віталію, колего Степане |
| дві загальні назви | обидва в кличному | добродію бригадире, пане лейтенанте |
| загальна назва й прізвище | обидва в кличному; прізвище може мати й форму називного | пане Ковалю (пане Коваль), друже Максименку |
Розібрані приклади
Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.
Приклад 1
Поставте в кличний відмінок: Катерина Петрівна, Андрій, учитель Коваль, пан Степан.
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- Катерина Петрівна — обидва слова змінюємо: Катерино Петрівно.
- Андрій — м’яка група ІІ відміни: Андрію.
- Учитель Коваль — обидва слова: учителю Ковалю (можливе й учителю Коваль).
- Пан Степан — обидва слова: пане Степане.
Відповідь: Катерино Петрівно, Андрію, учителю Ковалю, пане Степане.
Приклад 2
Який рядок містить лише форми кличного відмінка? а) друже, батьку, Олено; б) друг, батько, Олена; в) друже, батько, Олено.
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- У другому рядку всі слова стоять у називному.
- У третьому змішано: «батько» — називний, кличний — батьку.
- У першому рядку друже, батьку, Олено — усі форми кличного.
Відповідь: а) друже, батьку, Олено.
Типові помилки
- Використовувати називний відмінок замість кличного: «Олена, зачекай».
- Змінювати лише одне слово у звертанні: «Галино Іванівна», «пане Віталій».
- Писати -у замість -ю в іменниках м’якої групи: «лікару», «вчителу» замість лікарю, вчителю.
- Переносити -е на слова із суфіксами -ик, -ок, -к(о): «батьке», «синке», «Іванке» замість батьку, синку, Іванку.