Дякую вам: якого відмінка вимагає дякувати

У статті «дякувати» 20-томний словник вказує, що дієслово поєднується з давальним відмінком (кому, чому) або вживається без додатка. Приклади там такі: «став дякувати Трохимові», «дякував золотому сонечку». Отже, правильно: дякую вам, дякую друзям, дякую вчительці.

Дякувати кому? за що? — дякую вам за допомогу.

Словник окремо зазначає, що форма дякую вживається як слово, яким висловлюють вдячність: «Дякую, я не голодний». У цьому разі додатка може й не бути. Є й усталений вислів «дякувати Богові» — ним висловлюють полегшення: «Дякувати Богові, все минуло».

Доконаний вид — подякувати, з тим самим керуванням: подякувати кому, за що («подякувавши йому за гостинність» — приклад зі словника). Прикметник вдячний теж поєднується з давальним: «був би вдячний Вам за поміч» (Коцюбинський). Щоб подякувати тепліше, можна сказати «щиро дякую» або «красно дякую» — словник пояснює красно в цьому значенні як «щиро, сердечно».

У словнику є два різні дієслова. Дя́кувати — висловлювати подяку. Дякува́ти — розмовне «бути дяком», тобто церковним співцем: «Дякував він лише кілька років». Пишуться однаково, а розрізняє їх наголос.

• Дякую вам за пораду — вона дуже допомогла.
• Діти подякували вчительці за цікаву екскурсію.
• Щиро дякую тобі за підтримку.
• Ми дякуємо організаторам конкурсу.
• Дякувати Богові, всі повернулися додому цілими.
• Дякую, я вже наївся.