Документ · від 1920-х років до сьогодні
Декларація про державний суверенітет України
Декларація про державний суверенітет України — документ, який Верховна Рада Української РСР прийняла 16 липня 1990 року. Вона проголосила суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту й неподільність влади республіки в межах її території.
- Дата
- 16 липня 1990 року
- Хто прийняв
- Верховна Рада Української РСР
- Голосування
- проти були лише 4 депутати, 1 утримався
- Структура
- 10 розділів: від самовизначення нації до міжнародних відносин
Авторський матеріал Тями · оновлено
Контекст
«Парад суверенітетів» республік СРСР розпочала Декларація про державний суверенітет Російської Федерації від 12 червня 1990 року. В українському парламенті після відбуття частини комуністів на XXVIII з’їзд КПРС політичну ініціативу перехопила опозиційна «Народна рада». 9 липня 1990 року Володимир Івашко, ставши заступником генерального секретаря ЦК КПРС, склав повноваження голови Верховної Ради УРСР. Це деморалізувало комуністичну більшість і дало змогу національно-демократичній опозиції провести радикальну за змістом декларацію.
Головні положення
- Українська РСР — суверенна національна держава, що розвивається в існуючих кордонах на основі права української нації на самовизначення; територія республіки недоторканна;
- народ України — єдине джерело державної влади, від імені народу виступає лише Верховна Рада; влада здійснюється за принципом поділу на законодавчу, виконавчу й судову;
- республіка має власне громадянство та самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій;
- виключне право народу на національне багатство, власні банківську, фінансову, митну й податкову системи, а за потреби — власну грошову одиницю;
- право на власні Збройні Сили, внутрішні війська та органи державної безпеки;
- намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою без участі у військових блоках, що дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти й не набувати ядерної зброї;
- розвиток української мови у всіх сферах суспільного життя та право національних груп на вільний культурний розвиток;
- статус суб’єкта міжнародного права, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права над внутрішньодержавним.
Значення
Декларація стала основою для нової Конституції та законів України, а також визначала позиції республіки під час укладання міжнародних угод і союзного договору. Вона започаткувала процес новітнього державотворення в Україні й створила правові передумови для ухвалення 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності. Сама Декларація ще не проголошувала незалежність: Україна залишалася в складі СРСР як суверенна республіка.
Що питає НМТ
- Коли прийнято Декларацію про державний суверенітет — 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР.
- Які принципи — позаблоковий статус, три неядерні принципи, поділ влади, право на Збройні Сили.
- Яке значення — основа нової Конституції та Акта проголошення незалежності, але ще не незалежність.
Що з чим плутають
- Декларація про державний суверенітет (1990) і Акт проголошення незалежності (1991) — різні документи.
- Суверенітет не означає незалежність: за Декларацією Україна залишалася в СРСР.
- Декларацію не виносили на всенародне голосування, на відміну від Акта проголошення незалежності, який підтвердив референдум 1991 року.
Перевір себе
Запитання в стилі НМТ, написані редакцією Тями. Вибери відповідь, а потім відкрий перевірку.
Запитання 1
Коли Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України?
- А24 серпня 1991 року
- Б1 грудня 1991 року
- В16 липня 1990 року
- Г28 червня 1996 року
Показати відповідьСховати відповідь
Правильна відповідь: В. Декларацію прийнято 16 липня 1990 року.
Запитання 2
Який намір стосовно зовнішньої політики містила Декларація?
- Астати постійно нейтральною державою з трьома неядерними принципами
- Бвступити до НАТО
- Встати членом військового блоку
- Гвідновити ядерний арсенал
Показати відповідьСховати відповідь