Сумська область

Область розташована на північному сході України. На півночі та сході вона межує з Росією, на півдні — з Харківською та Полтавською областями, на заході — з Чернігівською. Характерна ознака — найбільша довжина кордону з Росією серед областей. За характером рельєфу це хвиляста рівнина: більша частина території лежить у межах Придніпровської низовини, крайня північ — Поліської низовини, а на сході підносяться відроги Середньоруської височини.

Основні корисні копалини — нафта, природний газ, торф, кам’яна сіль. Клімат помірно континентальний, з теплим літом і м’якою зимою. 165 річок завдовжки понад 10 км належать до басейну Дніпра; найбільші — Десна, Сула, Псел.

У області розташований один із чотирьох філіалів Українського степового заповідника — «Михайлівська цілина» — степова ділянка, що зберігає вигляд колишнього степу. Від 1999 року діє Деснянсько-Старогутський природний парк — східна частина Українського Полісся з Старогутськими лісами й природною заплавою Десни. Створено також національний парк «Гетьманський» у басейні Ворскли.

Територія була заселена з пізнього палеоліту; у 1 тисячолітті тут жили літописні сіверяни. З другої половини 11 століття належала до Переяславського й Чернігівського князівств, з другої половини 14 століття — до Великого князівства Литовського, у 1500–1503 роках її завоювала Московська держава. Глухів 1708 року став резиденцією гетьманів Лівобережної України, а з 1722 — місцем перебування Малоросійської колегії. Південно-східна частина із середини 17 століття заселялася й стала частиною Слобідської України. Область утворено 10 січня 1939 року.