Зона мішаних лісів (Полісся)

Зона мішаних хвойно-широколистих лісів із поліським підтипом ландшафтів простягається із заходу на схід на 750 км. Її південна межа проходить поблизу Рави-Руської, Львова, Кременця, Житомира, Києва, Ніжина та Глухова. Тут переважають зандрові й алювіальні низовини з підзолистими ґрунтами під борами та суборами, моренно-зандрові низовини з дерново-підзолистими ґрунтами, заплавні лучно-болотні місцевості й лесово-острівні рівнини із сірими лісовими ґрунтами.

Зона охоплює Поліську низовину й північну частину Придніпровської низовини. Річний радіаційний баланс зони становить 1600–1800 МДж/м² (Енциклопедія історії України); для самого Полісся Енциклопедія Сучасної України наводить 1700–1850 МДж/м².

Середні температури січня змінюються із заходу на схід від −4…−5 °C до −7…−8 °C, а липня — з півночі на південь від +17 до +19,5 °C. Серед рівнинних територій України це найзволоженіша зона: опадів 600–700 мм на рік (ЕСУ для Полісся: 742 мм на заході й 550 мм на сході). Вона також найзаболоченіша: на територію зони припадає 70 % усіх торфових ґрунтів України.

Найпоширеніші ґрунти — дерново-підзолисті (близько 60 % території Полісся) та болотні. Природна рослинність — дубово-соснові ліси на піщаних водно-льодовикових і льодовикових відкладах. Залісеність сягає майже 30 %; панують сосна, дуб, береза, вільха. Тут мешкають лось, олень благородний, сарна, дика свиня, вовк.

Понад 30 % території зони використовують під землеробство. Природу змінили меліорація, вирубка лісів, відкритий видобуток корисних копалин і аварія на Чорнобильській АЕС. Найважливіші охоронні об’єкти зони — Поліський заповідник, Шацький і Деснянсько-Старогутський національні природні парки.

Окремо від зони мішаних лісів програма ЗНО виділяє зону широколистих лісів на заході країни: між Карпатами, мішанолісовою й лісостеповою зонами; там зими м’які (січень близько −4,5 °C), а вегетаційний період триває 200–212 днів.