Поліська низовина

Українське Полісся охоплює північну частину країни: від Володимира й Луцька на заході до Чернігівщини на сході. Його південна межа проходить приблизно через Рівне, Шепетівку, Житомир, Київ, Ніжин і Кролевець. Від основного масиву на захід від Шепетівки відгалужується смуга Малого Полісся — його з півночі обмежує Волинська височина, а з півдня — Подільська.

Площа Полісся за Енциклопедією Сучасної України — 113,5 тис. км², тобто 19 % території країни; Енциклопедія історії України оцінює зону мішаних лісів у «майже 20 %». Обидві оцінки близькі, а точна цифра залежить від проведення меж.

Рельєф Поліської низовини сформувався за участю водно-льодовикових та алювіальних відкладів. Це переважно плоска й слабохвиляста поверхня з широкими заболоченими долинами; найвище місце — Словечансько-Овруцький кряж (близько 315 м). Геоструктурно Полісся приурочене до Українського щита, Волино-Подільської монокліналі та Дніпровсько-Донецької западини, тож його ландшафти мозаїчні. У межах Полісся лежить і північна частина Придніпровської низовини.

Найпоширеніші ґрунти — дерново-підзолисті, що сформувалися переважно на піщаних і супіщаних відкладах, та болотні й торфово-болотні. Дерново-підзолисті ґрунти займають близько 60 % території Полісся, кислі, з низьким вмістом гумусу; піщані ґрунти погано затримують вологу, тож можливі й ґрунтові посухи. Великі масиви болотних ґрунтів лежать на півночі Волинської та Рівненської, на північному заході Житомирської областей і в придніпровській частині Полісся.

Ліси займають близько 30 % території; домінують сосна, дуб, береза й вільха. У природі переважають дубово-соснові ліси, пов’язані з піщаними льодовиковими відкладами. Тут живуть лось, олень благородний, сарна, дика свиня, вовк. Орних земель — 54 %.

Природні ландшафти Полісся змінені меліорацією, вирубкою лісів, відкритим видобутком копалин і наслідками аварії на ЧАЕС. До несприятливих процесів ЕСУ зараховує ерозію, підтоплення й заболочення, а також нелегальний видобуток бурштину. Найважливіші природоохоронні об’єкти зони мішаних лісів — Поліський заповідник, Шацький і Деснянсько-Старогутський національні природні парки.