Природний об’єкт · Низовини
Поліська низовина
Поліська низовина — низовинна північ України, де розташоване Українське Полісся: найзволоженіша й найзаболоченіша рівнинна частина країни. Переважні висоти тут — 150–200 м, а ґрунти — дерново-підзолисті й болотні.
- Положення
- північ України: більшість районів Волинської, Рівненської, Житомирської, Чернігівської областей і частина районів Львівської, Хмельницької, Київської та Сумської
- Розміри Полісся
- понад 750 км із заходу на схід і 150–180 км з півночі на південь; площа 113,5 тис. км² (19 % території України) за ЕСУ
- Висоти
- переважно 150–200 м; найвища точка — Словечансько-Овруцький кряж, близько 315 м
- Зона
- мішані ліси
- Головні ґрунти
- дерново-підзолисті й болотні
- Клімат
- липень +17…+19,5 °C, січень від −4,5…−5 °C на заході до −7…−8 °C на сході; опадів від 742 мм на заході до 550 мм на сході
Авторський матеріал Тями · оновлено
Де лежить Полісся
Українське Полісся охоплює північну частину країни: від Володимира й Луцька на заході до Чернігівщини на сході. Його південна межа проходить приблизно через Рівне, Шепетівку, Житомир, Київ, Ніжин і Кролевець. Від основного масиву на захід від Шепетівки відгалужується смуга Малого Полісся — його з півночі обмежує Волинська височина, а з півдня — Подільська.
Площа Полісся за Енциклопедією Сучасної України — 113,5 тис. км², тобто 19 % території країни; Енциклопедія історії України оцінює зону мішаних лісів у «майже 20 %». Обидві оцінки близькі, а точна цифра залежить від проведення меж.
Рельєф і будова
Рельєф Поліської низовини сформувався за участю водно-льодовикових та алювіальних відкладів. Це переважно плоска й слабохвиляста поверхня з широкими заболоченими долинами; найвище місце — Словечансько-Овруцький кряж (близько 315 м). Геоструктурно Полісся приурочене до Українського щита, Волино-Подільської монокліналі та Дніпровсько-Донецької западини, тож його ландшафти мозаїчні. У межах Полісся лежить і північна частина Придніпровської низовини.
Ґрунти, ліси й болота
Найпоширеніші ґрунти — дерново-підзолисті, що сформувалися переважно на піщаних і супіщаних відкладах, та болотні й торфово-болотні. Дерново-підзолисті ґрунти займають близько 60 % території Полісся, кислі, з низьким вмістом гумусу; піщані ґрунти погано затримують вологу, тож можливі й ґрунтові посухи. Великі масиви болотних ґрунтів лежать на півночі Волинської та Рівненської, на північному заході Житомирської областей і в придніпровській частині Полісся.
Ліси займають близько 30 % території; домінують сосна, дуб, береза й вільха. У природі переважають дубово-соснові ліси, пов’язані з піщаними льодовиковими відкладами. Тут живуть лось, олень благородний, сарна, дика свиня, вовк. Орних земель — 54 %.
Людина і охорона природи
Природні ландшафти Полісся змінені меліорацією, вирубкою лісів, відкритим видобутком копалин і наслідками аварії на ЧАЕС. До несприятливих процесів ЕСУ зараховує ерозію, підтоплення й заболочення, а також нелегальний видобуток бурштину. Найважливіші природоохоронні об’єкти зони мішаних лісів — Поліський заповідник, Шацький і Деснянсько-Старогутський національні природні парки.