Історія України · Козацька доба
Хмельниччина 1648–1657: причини, перебіг, підсумки
Національна революція (Хмельниччина) почалася 1648 року повстанням на Запорозькій Січі й закінчилася смертю Богдана Хмельницького 1657 року. Вона створила козацьку державу Військо Запорозьке. Основу завдань НМТ становлять дати битв і договорів та умови кожної угоди.
Авторський матеріал Тями · оновлено
Причини і початок
- соціальний гніт і посилення влади польської шляхти на українських землях;
- релігійний тиск після Берестейської унії 1596 року;
- обмеження реєстру й прав козацтва після поразок повстань 1630-х років;
- конфлікт Богдана Хмельницького зі шляхтичем Чаплінським, після якого він утік на Січ наприкінці 1647 року.
Січ обрала Хмельницького гетьманом у січні 1648 року. Гетьман уклав союз з кримським ханом Іслам-Гіреєм III, що забезпечило козакам кінноту. Перші перемоги 1648 року — Жовті Води і Корсунь — відкрили шлях у центр України.
Перебіг подій
| Дата (новий стиль) | Подія | Наслідок |
|---|---|---|
| 16 травня 1648 | битва під Жовтими Водами | перша велика перемога над польським військом |
| 26 травня 1648 | битва під Корсунем | розгром польської армії, розширення повстання |
| 21–23 вересня 1648 | битва під Пилявцями | відкрила шлях на захід; похід до Львова й Замостя |
| серпень 1649 | битва під Зборовом, Зборівський договір (18 серпня) | реєстр 40 тис., влада гетьмана над трьома воєводствами |
| 28 червня — 10 липня 1651 | битва під Берестечком |
Держава Хмельницького
Козацька держава, яку сучасники називали Військом Запорозьким, мала столицю в Чигирині й управлялася гетьманом та генеральною старшиною. Територію поділили на полки й сотні, а військо стало основою влади. Після Зборівського договору реєстр становив 40 тисяч козаків у 16 полках. Зовнішню політику Хмельницький вів самостійно: союз із Кримом, зносини з Москвою, Османською імперією, Трансільванією.
Договір 1654 року з Московською державою зберігав внутрішню автономію козацької України й частково обмежував зовнішню політику. За Березневими статтями реєстр становив 60 тисяч. Хмельницький помер 1657 року, передавши владу синові Юрію, а Іван Виговський як регент намагався продовжити політику гетьмана.
Розібрані приклади
Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.
Приклад 1
Розташуйте події в хронологічній послідовності: Білоцерківський договір; битва під Корсунем; Переяславська рада; Зборівський договір.
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- Корсунь — травень 1648 року.
- Зборівський договір — серпень 1649 року.
- Білоцерківський договір — вересень 1651 року.
- Переяславська рада — січень 1654 року.
Відповідь: Корсунь → Зборівський договір → Білоцерківський договір → Переяславська рада.
Приклад 2
Установіть відповідність: реєстр 40 тис.; реєстр 20 тис.; реєстр 60 тис. — і угоди: Білоцерківський договір, Березневі статті, Зборівський договір.
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- Зборівський договір 1649 року — 40 тисяч.
- Білоцерківський договір 1651 року скоротив реєстр до 20 тисяч.
- Березневі статті 1654 року — 60 тисяч.
Відповідь: 40 тис. — Зборівський; 20 тис. — Білоцерківський; 60 тис. — Березневі статті.
Типові помилки
- Вважати, що Хмельниччина почалася 1647 року: повстання розпочалося в січні 1648 року.
- Плутати Зборівський (40 тис., три воєводства) і Білоцерківський (20 тис., лише Київщина) договори.
- Вважати Переяславську раду ліквідацією гетьманської влади: автономію збережено, а гетьманство скасували 1764 року.
- Датувати смерть Хмельницького 1648 роком: він помер 1657 року.