Наголос у дієсловах минулого часу: бра́ла, спа́ла, жила́, була́

Множина й середній рід здебільшого наголошені так само, як жіночий рід: бра́ли й бра́ло, жили́ й жило́, були́ й було́. Чоловічий рід часто має один склад — брав, жив, був, — тому про наголос у ньому питання не виникає.

Для дієслова взяти (узяти) академічні джерела не збігаються. Словник української мови в 11 томах у статті узяти подає минулий час «узя́в, -ла́, -ло́», тобто узяла́ з наголосом на закінченні. Граматичний словник УМІФ НАН України (2008) подає взя́ла й узя́ла з наголосом на корені. Розходяться вони й у майбутньому часі: візьме́ш у СУМ-11 і ві́зьмеш у граматичному словнику. Томи 20-томного словника на літеру У ще не вийшли, тож остаточної відповіді ми не даємо й не включаємо ці форми до таблиці.

Частково. У дієсловах із цього переліку, де наголос в інфінітиві стоїть на -ти́ (могти́, пекти́, рости́, плести́, а також нести́ й везти́), жіночий рід минулого часу теж має наголос на закінченні: могла́, пекла́, росла́, плела́, несла́. А от серед дієслів з наголосом на корені інфінітива (би́ти, пи́ти, жи́ти, ми́ти) закономірності немає: би́ла і ми́ла, але пила́ і жила́. Ці пари доводиться просто запам’ятати.

Перевіряй себе парою «я жила́ — я би́ла»: однаково побудовані дієслова, а наголос у формі минулого часу різний.

Кожну форму на цій сторінці звірено з граматичним словником «Словників України» (Український мовно-інформаційний фонд НАН України), де для дієслова подано повну парадигму з наголосами: інфінітив, особові форми, минулий час, дієприслівник. Для частини дієслів форми минулого часу наводить і Словник української мови у 20 томах — була́, почала́, могла́, пекла́, росла́, плела́ збігаються з граматичним словником.