Наголос · українська мова
Наголос у дієсловах теперішнього часу: мо́жу, хо́чу, ходжу́ — хо́диш, прошу́
У багатьох дієсловах наголос у першій особі однини стоїть на закінченні, а в інших формах переходить на основу: ходжу́ — хо́диш, люблю́ — лю́биш, пишу́ — пи́шеш. Але мо́жу і хо́чу мають наголос на основі в усіх формах. А для проси́ти Словник української мови у 20 томах розрізняє: «прошу́ допомоги», але ввічливе «про́шу» в значенні «будь ласка». Форми звірено зі СУМ-20, СУМ-11 і граматичним словником УМІФ НАН України.
Авторський матеріал Тями · оновлено
Слова з наголосом
15 слів. Два знаки наголосу в одному слові означають, що словник допускає обидва.
| Слово | Наголос | Примітка |
|---|---|---|
| ходжу | ходжу́ | ходи́ти; ти хо́диш, ми хо́димо |
| ношу | ношу́ | носи́ти; ти но́сиш |
| люблю | люблю́ | люби́ти; ти лю́биш, вони лю́блять |
| роблю | роблю́ | роби́ти; ти ро́биш |
| плачу | плачу́ | плати́ти; ти пла́тиш |
| куплю | куплю́ | купи́ти; ти ку́пиш |
| пишу | пишу́ | писа́ти; ти пи́шеш |
| дивлюся | дивлю́ся | диви́тися; ти ди́вишся |
| прошу | прошу́ | проси́ти: прошу́ допомоги; ти про́сиш |
| прошу | про́шу | ввічлива формула «будь ласка» |
| можу | мо́жу | могти́; ти мо́жеш |
| хочу | хо́чу | хоті́ти; ти хо́чеш |
| плачу | пла́чу | пла́кати; ти пла́чеш |
| беру | беру́ | бра́ти; ти бере́ш, ми беремо́ |
| несу | несу́ | нести́; ти несе́ш, ми несемо́ |
Рухомий наголос: я — на закінченні, ти — на основі
У дієсловах ходи́ти, носи́ти, люби́ти, роби́ти, плати́ти, купи́ти, писа́ти, диви́тися наголос перескакує: у формі «я» він на закінченні, а у формах «ти», «він», «ми», «ви», «вони» — на основі. Тому правильно ходжу́, але хо́диш і хо́дять; люблю́, але лю́биш і лю́блять; пишу́, але пи́шеш.
| Я | Ти | Вони |
|---|---|---|
| ходжу́ | хо́диш | хо́дять |
| люблю́ | лю́биш | лю́блять |
| роблю́ | ро́биш | ро́блять |
| пишу́ | пи́шеш | пи́шуть |
| плачу́ | пла́тиш | пла́тять |
Нерухомий наголос: мо́жу, хо́чу
Дієслова могти́ і хоті́ти мають наголос на основі в усіх особових формах теперішнього часу, і в першій особі теж: мо́жу, мо́жеш, мо́жуть; хо́чу, хо́чеш, хо́чуть. Тут легко помилитися за аналогією з ходжу́ чи ношу́, але словники подають саме мо́жу і хо́чу.
З проси́ти складніше. Словник української мови у 20 томах подає дві форми: прошу́ — у звичайному значенні («прошу́ допомоги», «прошу́ вибачення»), і тільки про́шу — у ввічливій формулі зі значенням «будь ласка» та як відповідь на подяку за дрібну послугу («Про́шу до столу!»). Граматичний словник УМІФ НАН України 2008 року подає лише про́шу. Інші форми однозначні: про́сиш, про́сить, про́сять.
Інші дієслова тримають наголос на закінченні в усіх формах: беру́, бере́ш, беремо́, берете́; несу́, несе́ш, несемо́.
Плачу́ і пла́чу
Однаково написані форми різних дієслів розрізняє саме наголос. Плачу́ — від плати́ти: «я плачу́ за проїзд». Пла́чу — від пла́кати: «я пла́чу від сміху». Такі пари називають омографами; більше прикладів — на окремій сторінці.
Коротко
- Ходжу́ — хо́диш, люблю́ — лю́биш, пишу́ — пи́шеш: у формі «я» наголос на закінченні.
- Мо́жу, хо́чу — наголос на основі в усіх формах; прошу́ допомоги, але ввічливе про́шу.
- Плачу́ (від плати́ти) і пла́чу (від пла́кати) — різні слова.
Перевір себе
Запитання в стилі НМТ, написані редакцією Тями. Вибери відповідь, а потім відкрий перевірку.
Запитання 1
Наголос правильно позначено в усіх формах рядка
- Апишу́, можу́, хо́диш
- Бпи́шу, мо́жу, хо́диш
- Впишу́, мо́жу, хо́диш
- Гпишу́, мо́жу, ходи́ш
Показати відповідьСховати відповідь
Правильна відповідь: В. За словниками: пишу́ — на закінченні, мо́жу — на основі, хо́диш — теж на основі, на відміну від ходжу́.
Запитання 2
Наголос падає на закінчення у формі
- Апишу
- Бпишеш
- Впишуть
- Гпишемо
Показати відповідьСховати відповідь
Правильна відповідь: А. Пишу́ — наголос на закінченні; пи́шеш, пи́шуть, пи́шемо мають наголос на основі.