Перейти до вмісту

Література

Українська література · Література XX століття

«Сом»

«Сом» — гумореска Остапа Вишні 1953 року з циклу його мисливських і рибальських усмішок. Через розповіді про величезного сома автор жартівливо висміює «мисливські байки» й перебільшення, поєднуючи опис природи, народні розповіді й іронічні «наукові» відомості.

Авторський матеріал Тями · оновлено

Жанр
гумореска (мисливсько-рибальська усмішка)
Час створення
1953 рік
Напрям
сатира й гумор у прозі

Тема й ідея

Тема. Рибальські розповіді про велетенського сома, перебільшення в мисливських і рибальських історіях.

Ідея. Висміювання вигадок і перебільшень, водночас захоплення красою природи й гумористичними народними розповідями. Автор показує, що брехня в «рибальських байках» доходить до абсурду.

Композиція й художні особливості

Твір складається з кількох частин: ліричний опис річки Оскіл, розповідь діда Панька про сома, що ковтнув гусака, історія ловлі сома на гака з гусаком, подальші розповіді рибалок про велетенських сомів і заключна «наукова» довідка про сома з іронічним фіналом. Основні засоби: гіпербола, іронія, діалог, народна мова, розмовна інтонація, пародія на «наукову» мову, комічні порівняння (сом завбільшки з комбайн).

Образи

Дід Панько
оповідач-селянин, що розповідає про гігантського сома й свою участь у ловах за панських часів.
Пан
панок, який хоче впіймати сома й сам ледь не потрапляє в воду.
Рибалки
ті, хто розповідає ще фантастичніші історії про сома, що возить човни.
Автор-оповідач
іронічний рибалка-письменник, що ліричну картину змінює пародійним пафосом.

Зміст і хід думки

Автор запрошує читача на річку Оскіл на Харківщині, де заплава заросла очеретами, озера вкриті лататтям, а в очеретах ховаються каченята. Над ковбанею дід Панько оповідає про сома, що живе в такій глибочині, куди ніхто не діставав дна.

Панько розповідає, як ще за панів сом ковтнув панського гусака. Пан вирішує впіймати його: гак наживили смаженою гускою, налигач прив’язали до осокора. Уночі щось смикає за налигач і тягне пана до води. Починаються нескінченні «водіння» сома.

Далі автор додає розповіді рибалок про велетенських сомів, що тягнуть човни, а наприкінці дає «наукову довідку» про сома: чим живиться, як ловити, чим наживляти. Фінал іронічний: автор запевняє, що радянському письменникові не личить перебільшувати, але сом, якого він бачив, був завбільшки з комбайн.

Запитання у стилі НМТ

Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.

  1. Запитання 1

    До якого жанру належить «Сом»?

    Показати відповідь

    До гуморески (усмішки) на мисливсько-рибальську тему.

  2. Запитання 2

    Який художній засіб домінує в розповідях про сома?

    Показати відповідь

    Гіпербола: розмір і сила сома перебільшені до абсурду.

  3. Запитання 3

    Хто розповідає першу історію про сома?

    Показати відповідь

    Дід Панько: колись він ловив сома разом із паном.

  4. Запитання 4

    Яка роль «наукової довідки» наприкінці твору?

    Показати відповідь

    Пародія на серйозний тон: автор на жарт «серйозно» радить, як ловити сома, й підсилює комізм.

  5. Запитання 5

    Яким роком датовано гумореску?

    Показати відповідь

    1953 роком.

Чим цей твір плутають

  • «Сом» — гумореска, а не оповідання про полювання: головне в ній жарт і перебільшення.
  • Дід Панько — оповідач-селянин, а не пан: пан — інший персонаж його розповіді.
  • Остап Вишня не сам вигадав сома-велетня: у творі згадано й мисливського письменника Сабанєєва з його історіями.

Перевіряємо вхід і план навчання…