Українська література · Література XX століття
«Сом»
«Сом» — гумореска Остапа Вишні 1953 року з циклу його мисливських і рибальських усмішок. Через розповіді про величезного сома автор жартівливо висміює «мисливські байки» й перебільшення, поєднуючи опис природи, народні розповіді й іронічні «наукові» відомості.
Авторський матеріал Тями · оновлено
- Автор
- Остап Вишня
- Жанр
- гумореска (мисливсько-рибальська усмішка)
- Час створення
- 1953 рік
- Напрям
- сатира й гумор у прозі
Тема й ідея
Тема. Рибальські розповіді про велетенського сома, перебільшення в мисливських і рибальських історіях.
Ідея. Висміювання вигадок і перебільшень, водночас захоплення красою природи й гумористичними народними розповідями. Автор показує, що брехня в «рибальських байках» доходить до абсурду.
Композиція й художні особливості
Твір складається з кількох частин: ліричний опис річки Оскіл, розповідь діда Панька про сома, що ковтнув гусака, історія ловлі сома на гака з гусаком, подальші розповіді рибалок про велетенських сомів і заключна «наукова» довідка про сома з іронічним фіналом. Основні засоби: гіпербола, іронія, діалог, народна мова, розмовна інтонація, пародія на «наукову» мову, комічні порівняння (сом завбільшки з комбайн).
Образи
- Дід Панько
- оповідач-селянин, що розповідає про гігантського сома й свою участь у ловах за панських часів.
- Пан
- панок, який хоче впіймати сома й сам ледь не потрапляє в воду.
- Рибалки
- ті, хто розповідає ще фантастичніші історії про сома, що возить човни.
- Автор-оповідач
- іронічний рибалка-письменник, що ліричну картину змінює пародійним пафосом.
Зміст і хід думки
Автор запрошує читача на річку Оскіл на Харківщині, де заплава заросла очеретами, озера вкриті лататтям, а в очеретах ховаються каченята. Над ковбанею дід Панько оповідає про сома, що живе в такій глибочині, куди ніхто не діставав дна.
Панько розповідає, як ще за панів сом ковтнув панського гусака. Пан вирішує впіймати його: гак наживили смаженою гускою, налигач прив’язали до осокора. Уночі щось смикає за налигач і тягне пана до води. Починаються нескінченні «водіння» сома.
Далі автор додає розповіді рибалок про велетенських сомів, що тягнуть човни, а наприкінці дає «наукову довідку» про сома: чим живиться, як ловити, чим наживляти. Фінал іронічний: автор запевняє, що радянському письменникові не личить перебільшувати, але сом, якого він бачив, був завбільшки з комбайн.
Запитання у стилі НМТ
Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.
Запитання 1
До якого жанру належить «Сом»?
Показати відповідьСховати відповідь
До гуморески (усмішки) на мисливсько-рибальську тему.
Запитання 2
Який художній засіб домінує в розповідях про сома?
Показати відповідьСховати відповідь
Гіпербола: розмір і сила сома перебільшені до абсурду.
Запитання 3
Хто розповідає першу історію про сома?
Показати відповідьСховати відповідь
Дід Панько: колись він ловив сома разом із паном.
Запитання 4
Яка роль «наукової довідки» наприкінці твору?
Показати відповідьСховати відповідь
Пародія на серйозний тон: автор на жарт «серйозно» радить, як ловити сома, й підсилює комізм.
Запитання 5
Яким роком датовано гумореску?
Показати відповідьСховати відповідь
1953 роком.
Чим цей твір плутають
- «Сом» — гумореска, а не оповідання про полювання: головне в ній жарт і перебільшення.
- Дід Панько — оповідач-селянин, а не пан: пан — інший персонаж його розповіді.
- Остап Вишня не сам вигадав сома-велетня: у творі згадано й мисливського письменника Сабанєєва з його історіями.