Українська література · Усна народна творчість
«Ой Морозе, Морозенку»
«Ой Морозе, Морозенку» — історична пісня доби Хмельниччини про козацького полковника Морозенка, за яким, за словами пісні, плаче вся Україна. Історичним прототипом вважають Нестора (Станіслава) Морозенка, що загинув 1649 року під Збаражем.
Авторський матеріал Тями · оновлено
- Автор
- народна творчість
- Жанр
- історична пісня
- Час створення
- середина XVII століття (доба Хмельниччини)
- Напрям
- фольклор
Тема й ідея
Тема. Героїчна смерть козака-воїна в боротьбі проти ворогів і всенародне оплакування героя.
Ідея. Прославлення незламного козацького духу: навіть замучений ворогами, Морозенко лишається символом волі, за якого плаче вся Україна, а його смерть стає підтвердженням справедливості боротьби.
Композиція й художні особливості
Пісня відкривається зачином-оплакуванням із гіперболою «вся Вкраїна плаче», після чого матір героя протиставлена всій країні: її біль найглибший. Далі — діалог Морозихи з козаками, розповідь про бій і трагічна розв’язка. Строфи повторюють останні рядки, що надає пісні наспівності. Пісню насичено постійними епітетами (славний козак, горде військо), гіперболою, риторичним звертанням, контрастом (козаків лягло чимало, татар утроє).
Образи
- Морозенко
- збірний образ відважного козака-героя; його історичний прототип — полковник війська Хмельницького.
- Морозиха
- мати героя: її сум глибший за горе всієї України, вона серцем відчуває синову загибель.
- Вся Україна
- збірний персонаж-оплакувач: так підкреслено всенародне значення подвигу.
- Ворог (татари)
- у записаному варіанті вороги — татари, в інших — ляхи чи безіменні вороги.
Стислий переказ
Пісня починається звертанням до Морозенка: він славний козак, за ним плаче вся Україна. Але найбільше плаче рідна мати Морозиха, що стоїть біля хати. Козаки кличуть її напитися медового вина, щоб розважитися, а вона відмовляється: вино не п’ється, бо десь її син б’ється з татарами.
Військо виступає з-за гори; попереду Морозенко на сивому коні. Козаки б’ються зранку до глухої ночі, їх лягає чимало, ворогів утричі більше. Жоден козак не здається в неволю — усі полягають, не повертається й Морозенко.
Вороги його замучили, а потім поставили на Савур-могилу зі словами: дивись тепер на свою Україну. Трагізм розв’язки підсилює гордість: герой не здався, тож і в смерті лишився переможцем духу.
Запитання у стилі НМТ
Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.
Запитання 1
До якого жанру належить пісня «Ой Морозе, Морозенку»?
Показати відповідьСховати відповідь
До історичних пісень: вона пов’язана з подіями Хмельниччини й оспівує реальну історичну постать.
Запитання 2
Який художній засіб виражено словами «вся Вкраїна плаче»?
Показати відповідьСховати відповідь
Гіпербола (перебільшення), поєднана з уособленням: так підкреслено всенародну скорботу.
Запитання 3
Хто є історичним прототипом Морозенка?
Показати відповідьСховати відповідь
Нестор (Станіслав) Морозенко — полковник війська Богдана Хмельницького, що загинув 1649 року під Збаражем.
Запитання 4
Чиє горе в пісні зображено найглибшим і найособистішим?
Показати відповідьСховати відповідь
Горе матері Морозихи: її болю протиставлено навіть скорботу всієї України.
Запитання 5
Що підтверджує ідею пісні про незламність козаків?
Показати відповідьСховати відповідь
Жоден козак не здався в неволю: усі полягли в бою, а Морозенка навіть у муках не змусили зректися волі.
Чим цей твір плутають
- Пісню плутають із думою. Дума не має строфічної будови й виконується речитативом, а це строфічна пісня.
- Її не слід вважати піснею літературного походження: авторство не приписують жодній особі, це народна пісня.
- Ворогів не завжди називають татарами: у різних записах це й ляхи, й безіменні вороги.