Перейти до вмісту

Література

Українська література · Література XX століття

«О слово рідне! Орле скутий!..»

«О слово рідне! Орле скутий!..» — патріотичний вірш Олександра Олеся (1907), поетичне звертання до рідної мови. Слово порівняно зі скутим орлом, з шумом дерев, музикою зір, а наприкінці автор благає його стати мечем і сонцем для рідного краю.

Авторський матеріал Тями · оновлено

Жанр
ліричний вірш (громадянська лірика), поезія-звертання
Час створення
1907 рік
Напрям
неоромантизм

Тема й ідея

Тема. Доля й сила рідного слова, його образ у душі поета й заклик до його пробудження.

Ідея. Рідна мова — це душа народу, його історія й сила; її зневажають чужинці й забувають діти, але вона має стати мечем і сонцем, що вирвуть край із темряви.

«О слово рідне! Орле скутий!»
перший рядок вірша

Композиція й художні особливості

Вірш складається з трьох чотиривіршів. Перша строфа скаржиться на долю слова (скуте, кинуте на сміх, забуте дітьми), друга розкриває красу й багатство мови (шум дерев, музика зір, спів степів, рев Дніпра), третя — заклик до дії. Поет використовує звертання, оклики, метафори (орел скутий, спів степів), порівняння, інверсію, градацію (меч — сонце — дощі судні), гіперболу, образи-символи (орел, меч, сонце).

Образи й ліричний герой

Слово рідне
центральний образ-символ: свобода, пам’ять і душа народу, але нині скута й забута.
Орел скутий
метафора мови-в’язня, яку зневажають чужинці.
Меч, сонце, судні дощі
образи боротьби, оновлення й справедливості, до яких поет закликає слово.

Зміст і хід думки

Поет звертається до рідного слова, порівнюючи його зі скутим орлом, якого чужинці кидають на сміх, а діти забули. Слово — «співочий грім батьків», забутий нащадками.

Далі він відкриває багатство слова: воно — шум дерев, музика блакитнооких зір, шовковий спів широких степів і лев’ячий рев Дніпра. У ньому звучить уся природа рідного краю.

У фіналі поет закликає слово бути його мечем, а відтак — сонцем: нехай воно осяє його край і розлетиться над ним «дощами судними» — очисним, справедливим судом.

Запитання у стилі НМТ

Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.

  1. Запитання 1

    До кого звертається ліричний герой у вірші?

    Показати відповідь

    До рідного слова (рідної мови).

  2. Запитання 2

    Яка метафора передає стан рідної мови в першій строфі?

    Показати відповідь

    «Орле скутий»: мова зневажена й позбавлена волі.

  3. Запитання 3

    Які образи розкривають красу й силу слова в другій строфі?

    Показати відповідь

    Шум дерев, музика зір, шовковий спів степів, рев Дніпра: слово єднається з природою рідного краю.

  4. Запитання 4

    У чому полягає заклик у фіналі?

    Показати відповідь

    Слово має стати мечем і сонцем, що осяє край і принесе «судні дощі».

  5. Запитання 5

    До якої групи лірики належить вірш?

    Показати відповідь

    До громадянської (патріотичної) лірики.

Чим цей твір плутають

  • Вірш не є хвалебною одою мові без болю: у першій строфі звучить гіркота за зневажене слово.
  • Не слід приписувати вірш Шевченкові чи Франкові: його автор — Олександр Олесь, 1907 рік.
  • Орел тут — метафора скутого слова, а не птах із народних пісень чи державний символ.

Перевіряємо вхід і план навчання…