Українська література · Література XX століття
«Пам’яті тридцяти»
«Пам’яті тридцяти» — вірш Павла Тичини 1918 року, присвячений юнакам-захисникам Української Народної Республіки, які полягли в бою під Крутами. Їх поховали на Аскольдовій могилі в Києві. Вірш поєднує скорботу й повагу до героїв, назвавши їх «українським цвітом».
Авторський матеріал Тями · оновлено
- Автор
- Павло Тичина
- Жанр
- ліричний вірш (громадянська лірика, вірш-реквієм)
- Час створення
- 1918 рік
- Напрям
- символізм (з елементами громадянської лірики)
Тема й ідея
Тема. Пам’ять про молодих героїв, що загинули за Україну й були поховані на Аскольдовій могилі.
Ідея. Прославлення жертовного подвигу молоді, яка віддала життя за рідну землю; засудження зради; віра, що кров мучнів освячує шлях народу в майбутнє.
Композиція й художні особливості
Вірш складається з п’яти чотиривіршів і має кільцеву композицію: перший і останній рядки перегукуються, повторюючи слова про поховання на Аскольдовій могилі. У середніх строфах звучать риторичні питання (на кого посміла знятись зрадника рука?), звернення до Бога, антитеза: квітне сонце — кривава дорога. Автор використовує метафору («український цвіт»), біблійні образи (Каїн, Новий Заповіт, слава святих), риторичні запитання й оклики, повтори, символіку Дніпра й сонця.
Образи й ліричний герой
- Тридцять мучнів
- юнаки-захисники, що вмерли за рідний край; поетичний збірний образ української молоді.
- Український цвіт
- метафора молодості, краси й квітучого майбутнього, яке знищила війна.
- Каїн
- біблійний образ зрадника-братовбивці, на якого поет закликає Божу кару.
- Аскольдова могила
- місце поховання героїв, символ пам’яті й святині.
Зміст і хід думки
Поет розповідає про поховання тридцяти юних мучнів на Аскольдовій могилі, називаючи їх славними й молодими. Це «український цвіт», що проклав кривавий шлях, яким народові ще йти у світ.
У наступних строфах він ставить питання: на кого підняла руку зрада й чому природа лишається байдужою, коли квітне сонце й грає вітер? Звертається до Бога із закликом покарати Каїна, бо юнаки понад усе любили свій край.
Висновок: вони померли «в Новім Заповіті» зі славою святих. Вірш завершується повторенням початку: знову сказано, що їх поховали на Аскольдовій могилі.
Запитання у стилі НМТ
Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.
Запитання 1
Якій історичній події присвячено вірш «Пам’яті тридцяти»?
Показати відповідьСховати відповідь
Бою під Крутами 1918 року й похованню полеглих юнаків на Аскольдовій могилі в Києві.
Запитання 2
Що означає метафора «український цвіт»?
Показати відповідьСховати відповідь
Молодь, найкращі юнаки України, що загинули в розквіті сил.
Запитання 3
Який біблійний образ вживає автор для зрадника?
Показати відповідьСховати відповідь
Каїна, біблійного братовбивцю.
Запитання 4
Яка композиція вірша?
Показати відповідьСховати відповідь
Кільцева: початок і кінець збігаються.
Запитання 5
Яку роль відіграє контраст «квітне сонце, грає вітер» — «кривава дорога»?
Показати відповідьСховати відповідь
Підкреслює трагізм: природа жива й гарна, а юнаки загинули.
Чим цей твір плутають
- Число «тридцять» у вірші — поетичне узагальнення; історики називають різну кількість полеглих.
- Вірш не описує сам бій: у ньому вже скорботна картина поховання.
- Каїн — не конкретна особа: біблійне ім’я для зрадника-братовбивці.