Українська література · Література кінця XVIII — початку XX століття
«Мойсей»
«Мойсей» — філософська поема Івана Франка 1905 року, що складається з прологу й двадцяти пісень. На біблійному матеріалі автор розмірковує про долю народу, його вождя й «обітовану землю». До написання поему підштовхнула скульптура Мойсея Мікеланджело, яку Франко побачив в Італії 1904 року.
Авторський матеріал Тями · оновлено
- Автор
- Іван Франко
- Жанр
- філософська поема (пролог і двадцять пісень)
- Час створення
- 1905 рік (січень — липень)
- Напрям
- неоромантизм із філософською проблематикою
Тема й ідея
Тема. Сорок років блукання ізраїльтян пустелею й останні дні Мойсея, який не доходить до обітованої землі.
Ідея. Шлях народу до свободи — це довга боротьба й самовиховання; вождь не може примусити людей бути вільними. Але його справа не вмирає: новий лідер доведе народ до мети. Водночас поема — заклик до українців не втрачати віри в майбутнє.
«Народе мій, замучений, розбитий»
Композиція й художні особливості
Поема складається з прологу («Народе мій, замучений, розбитий…»), у якому автор звертається до свого народу, і двадцяти пісень про події в пустелі. Твір написано терцинами (тризначними строфами з римуванням aba bcb). Головна особливість — біблійний сюжет, через який порушено питання взаємин вождя й народу. Автор застосовує символіку, монологи, діалоги, риторичні запитання, алегорію.
Образи
- Мойсей
- вождь, що вивів народ з єгипетського рабства; втрачає довіру людей, але не зраджує мети.
- Датан і Авірон
- бунтівники, що верховодять у таборі молодого покоління й глузують із Мойсеєвих обітниць.
- Єгошуа
- наступник Мойсея, який продовжує його справу й веде народ до обітованої землі.
- Народ
- збірний образ: розбитий, нерішучий, залежний від примх, але здатний до змін.
- Азазель
- «темний демон пустині», який нашіптує Мойсеєві, що його діло марне, і штовхає до відчаю.
Стислий переказ
Сорок років блукання пустелею добігають кінця: ізраїльський табір стоїть біля меж обітованої землі, але молоде покоління не хоче йти далі. Воно вважає Мойсеєві слова про обіцяний край казкою, а вождя — тягарем. Верховодять у таборі бунтарі Авірон і Датан.
Мойсей у гніві докоряє народові: «нетямучі раби» бунтуються проти власного добра. Потім самотньо розмірковує, що віддав життя одній ідеї, і боїться, що сорок літ були марними. До нього приходить Азазель і переконує, що все це самообман. Мойсей відкидає спокусника й звертається до Бога, ніби питаючи, чи знав той про такі результати.
Вранці табір бачить, що Мойсея на скелі немає. Народ охоплює скорбота й отупіння, та Єгошуа кличе до походу, і табір прокидається. Поема завершується картиною народу, який іде крізь віки, вмираючи на шляху й торуючи шлях духу. У прологу ж Франко звертається до свого народу й вірить, що йому судилися не самі сльози й зітхання.
Запитання у стилі НМТ
Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.
Запитання 1
З чого складається поема «Мойсей»?
Показати відповідьСховати відповідь
З прологу й двадцяти пісень (роздумів).
Запитання 2
Що стало поштовхом до створення поеми?
Показати відповідьСховати відповідь
Скульптура Мойсея Мікеланджело, яку Франко побачив в Італії 1904 року.
Запитання 3
Хто продовжує справу Мойсея й приводить народ до обітованої землі?
Показати відповідьСховати відповідь
Єгошуа (Ісус Навин).
Запитання 4
Які образи символізують бунт і рабську психологію народу?
Показати відповідьСховати відповідь
Датан і Авірон: вони підбурюють народ проти Мойсея.
Запитання 5
Якою строфою написано поему?
Показати відповідьСховати відповідь
Терцинами (тризначними строфами).
Чим цей твір плутають
- Біблійний сюжет у поемі лише матеріал: Франко порушує питання про долю українського народу, а не переказує Біблію.
- Мойсея не слід ототожнювати з Єгошуа: Мойсей зникає з табору, не досягши землі, а Єгошуа веде народ до неї.
- Пролог не належить до двадцяти пісень: це окрема вступна частина.