Перейти до вмісту

Література

Українська література · Література кінця XVIII — початку XX століття

«Мойсей»

«Мойсей» — філософська поема Івана Франка 1905 року, що складається з прологу й двадцяти пісень. На біблійному матеріалі автор розмірковує про долю народу, його вождя й «обітовану землю». До написання поему підштовхнула скульптура Мойсея Мікеланджело, яку Франко побачив в Італії 1904 року.

Авторський матеріал Тями · оновлено

Жанр
філософська поема (пролог і двадцять пісень)
Час створення
1905 рік (січень — липень)
Напрям
неоромантизм із філософською проблематикою

Тема й ідея

Тема. Сорок років блукання ізраїльтян пустелею й останні дні Мойсея, який не доходить до обітованої землі.

Ідея. Шлях народу до свободи — це довга боротьба й самовиховання; вождь не може примусити людей бути вільними. Але його справа не вмирає: новий лідер доведе народ до мети. Водночас поема — заклик до українців не втрачати віри в майбутнє.

«Народе мій, замучений, розбитий»
початок прологу

Композиція й художні особливості

Поема складається з прологу («Народе мій, замучений, розбитий…»), у якому автор звертається до свого народу, і двадцяти пісень про події в пустелі. Твір написано терцинами (тризначними строфами з римуванням aba bcb). Головна особливість — біблійний сюжет, через який порушено питання взаємин вождя й народу. Автор застосовує символіку, монологи, діалоги, риторичні запитання, алегорію.

Образи

Мойсей
вождь, що вивів народ з єгипетського рабства; втрачає довіру людей, але не зраджує мети.
Датан і Авірон
бунтівники, що верховодять у таборі молодого покоління й глузують із Мойсеєвих обітниць.
Єгошуа
наступник Мойсея, який продовжує його справу й веде народ до обітованої землі.
Народ
збірний образ: розбитий, нерішучий, залежний від примх, але здатний до змін.
Азазель
«темний демон пустині», який нашіптує Мойсеєві, що його діло марне, і штовхає до відчаю.

Стислий переказ

Сорок років блукання пустелею добігають кінця: ізраїльський табір стоїть біля меж обітованої землі, але молоде покоління не хоче йти далі. Воно вважає Мойсеєві слова про обіцяний край казкою, а вождя — тягарем. Верховодять у таборі бунтарі Авірон і Датан.

Мойсей у гніві докоряє народові: «нетямучі раби» бунтуються проти власного добра. Потім самотньо розмірковує, що віддав життя одній ідеї, і боїться, що сорок літ були марними. До нього приходить Азазель і переконує, що все це самообман. Мойсей відкидає спокусника й звертається до Бога, ніби питаючи, чи знав той про такі результати.

Вранці табір бачить, що Мойсея на скелі немає. Народ охоплює скорбота й отупіння, та Єгошуа кличе до походу, і табір прокидається. Поема завершується картиною народу, який іде крізь віки, вмираючи на шляху й торуючи шлях духу. У прологу ж Франко звертається до свого народу й вірить, що йому судилися не самі сльози й зітхання.

Запитання у стилі НМТ

Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.

  1. Запитання 1

    З чого складається поема «Мойсей»?

    Показати відповідь

    З прологу й двадцяти пісень (роздумів).

  2. Запитання 2

    Що стало поштовхом до створення поеми?

    Показати відповідь

    Скульптура Мойсея Мікеланджело, яку Франко побачив в Італії 1904 року.

  3. Запитання 3

    Хто продовжує справу Мойсея й приводить народ до обітованої землі?

    Показати відповідь

    Єгошуа (Ісус Навин).

  4. Запитання 4

    Які образи символізують бунт і рабську психологію народу?

    Показати відповідь

    Датан і Авірон: вони підбурюють народ проти Мойсея.

  5. Запитання 5

    Якою строфою написано поему?

    Показати відповідь

    Терцинами (тризначними строфами).

Чим цей твір плутають

  • Біблійний сюжет у поемі лише матеріал: Франко порушує питання про долю українського народу, а не переказує Біблію.
  • Мойсея не слід ототожнювати з Єгошуа: Мойсей зникає з табору, не досягши землі, а Єгошуа веде народ до неї.
  • Пролог не належить до двадцяти пісень: це окрема вступна частина.

Перевіряємо вхід і план навчання…