Українська література · Усна народна творчість
«Дума про Марусю Богуславку»
«Дума про Марусю Богуславку» — одна з найвідоміших козацьких дум. Попівна Маруся з Богуслава, опинившись у турецькій неволі, на Великдень випускає з темниці сімсот козаків-невільників, але сама лишається на чужині. Вона просить батьків не викуповувати її: вона вже «потурчилась».
Авторський матеріал Тями · оновлено
- Автор
- народна творчість
- Жанр
- козацька дума: героїчна й патріотична, про неволю та визволення
- Час створення
- XVI–XVII століття; відомо понад двадцять записів XIX–XX століть
- Напрям
- фольклор
Тема й ідея
Тема. Турецько-татарська неволя українців і визволення козаків невільницею-жінкою.
Ідея. Прославлення мужності й співчуття Марусі, яка заради волі інших жертвує власною долею; біль втрати віри, рідної землі й дому; віра народу у визволення з неволі.
«Бо вже я потурчилась, побусурменилась для роскоші турецької»
Композиція й художні особливості
Зачин описує темницю на Чорному морі: сімсот козаків сидять у кам’яній темниці вже тридцять літ. Далі — діалог Марусі з невільниками (вона питає, який нині день; вони не знають, вона каже, що Великодня субота), прокльони козаків, відповідь Марусі з планом визволення, сам епізод звільнення і її наказ — передати батькові й матері, аби не викуповували її. Завершується дума молитвою-кінцівкою до Бога за визволення невільників. Характерні риси: речитатив, нерівномірні рядки, дієслівні рими, повтори й постійні епітети (пан турецький, темниця кам’яна, сонце праведне).
Головні персонажі
- Маруся, попівна Богуславка
- бранка з Богуслава, що потурчилась, а потім допомагає невільникам; образ трагічної мужності.
- Сімсот козаків-невільників
- збірний образ неволі: тридцять літ не бачили ні сонця, ні Божого світу.
- Пан турецький
- господар Марусі; його від’їзд до мечеті на свято дає їй ключі від темниці.
Стислий переказ
На Чорному морі стоїть кам’яна темниця, в якій сімсот козаків уже тридцять років сидять у неволі й не бачать ні світу, ні сонця. До них приходить Маруся, попівна з Богуслава, теж бранка. Вона питає, чи відгадають, який день у їхній християнській землі.
Козаки не знають і кажуть, що, сидячи в темниці, відлік днів втратили. Маруся відповідає, що сьогодні Великодня субота, а завтра Великдень. Козаки в розпачі кидаються обличчям до землі й проклинають її за нагадування про свято, якого їм не судилося святкувати.
Маруся просить не проклинати, бо господар від’їде до мечеті й віддасть їй ключі: тоді вона відімкне темницю й випустить усіх. Так і стається. Вона радить козакам тікати до християнських міст і просить відвідати Богуслав та передати батькам: нехай не збувають маєтків, не збирають скарбів і не викуповують її, бо вона потурчилась і побусурманилась «для роскоші турецької». Дума закінчується молитвою за визволення всіх невільників.
Запитання у стилі НМТ
Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.
Запитання 1
Скільки козаків визволила Маруся Богуславка і скільки літ вони пробули в неволі?
Показати відповідьСховати відповідь
Сімсот козаків, які пробули в неволі тридцять літ.
Запитання 2
Який день Маруся називає козакам у темниці?
Показати відповідьСховати відповідь
Великодню суботу: вона повідомляє, що завтра Великдень.
Запитання 3
Чому Маруся просить батьків не викуповувати її з неволі?
Показати відповідьСховати відповідь
Вона вважає, що потурчилась і побусурманилась, і не бачить для себе шляху додому: це виявляє трагізм її становища.
Запитання 4
Як Марусі вдається випустити невільників?
Показати відповідьСховати відповідь
Турецький пан, від’їжджаючи до мечеті на свято, віддає їй ключі від темниці, і вона відмикає її.
Запитання 5
До якого жанру належить «Дума про Марусю Богуславку»?
Показати відповідьСховати відповідь
До козацьких дум (героїчних, про турецько-татарську неволю): ліро-епічний жанр, що виконувався речитативом.
Чим цей твір плутають
- Її плутають із баладою: у думі немає строф, вона виконується речитативом, а не співом.
- Маруся не повертається разом із козаками: це не щасливе, а трагічне завершення.
- «Богуславка» — не прізвище, а позначення походження: Маруся родом із Богуслава.