Перейти до вмісту

Література

Українська література · Усна народна творчість

«Дума про Марусю Богуславку»

«Дума про Марусю Богуславку» — одна з найвідоміших козацьких дум. Попівна Маруся з Богуслава, опинившись у турецькій неволі, на Великдень випускає з темниці сімсот козаків-невільників, але сама лишається на чужині. Вона просить батьків не викуповувати її: вона вже «потурчилась».

Авторський матеріал Тями · оновлено

Автор
народна творчість
Жанр
козацька дума: героїчна й патріотична, про неволю та визволення
Час створення
XVI–XVII століття; відомо понад двадцять записів XIX–XX століть
Напрям
фольклор

Тема й ідея

Тема. Турецько-татарська неволя українців і визволення козаків невільницею-жінкою.

Ідея. Прославлення мужності й співчуття Марусі, яка заради волі інших жертвує власною долею; біль втрати віри, рідної землі й дому; віра народу у визволення з неволі.

«Бо вже я потурчилась, побусурменилась для роскоші турецької»
пояснення Марусі, чому батьки не мають викуповувати її

Композиція й художні особливості

Зачин описує темницю на Чорному морі: сімсот козаків сидять у кам’яній темниці вже тридцять літ. Далі — діалог Марусі з невільниками (вона питає, який нині день; вони не знають, вона каже, що Великодня субота), прокльони козаків, відповідь Марусі з планом визволення, сам епізод звільнення і її наказ — передати батькові й матері, аби не викуповували її. Завершується дума молитвою-кінцівкою до Бога за визволення невільників. Характерні риси: речитатив, нерівномірні рядки, дієслівні рими, повтори й постійні епітети (пан турецький, темниця кам’яна, сонце праведне).

Головні персонажі

Маруся, попівна Богуславка
бранка з Богуслава, що потурчилась, а потім допомагає невільникам; образ трагічної мужності.
Сімсот козаків-невільників
збірний образ неволі: тридцять літ не бачили ні сонця, ні Божого світу.
Пан турецький
господар Марусі; його від’їзд до мечеті на свято дає їй ключі від темниці.

Стислий переказ

На Чорному морі стоїть кам’яна темниця, в якій сімсот козаків уже тридцять років сидять у неволі й не бачать ні світу, ні сонця. До них приходить Маруся, попівна з Богуслава, теж бранка. Вона питає, чи відгадають, який день у їхній християнській землі.

Козаки не знають і кажуть, що, сидячи в темниці, відлік днів втратили. Маруся відповідає, що сьогодні Великодня субота, а завтра Великдень. Козаки в розпачі кидаються обличчям до землі й проклинають її за нагадування про свято, якого їм не судилося святкувати.

Маруся просить не проклинати, бо господар від’їде до мечеті й віддасть їй ключі: тоді вона відімкне темницю й випустить усіх. Так і стається. Вона радить козакам тікати до християнських міст і просить відвідати Богуслав та передати батькам: нехай не збувають маєтків, не збирають скарбів і не викуповують її, бо вона потурчилась і побусурманилась «для роскоші турецької». Дума закінчується молитвою за визволення всіх невільників.

Запитання у стилі НМТ

Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.

  1. Запитання 1

    Скільки козаків визволила Маруся Богуславка і скільки літ вони пробули в неволі?

    Показати відповідь

    Сімсот козаків, які пробули в неволі тридцять літ.

  2. Запитання 2

    Який день Маруся називає козакам у темниці?

    Показати відповідь

    Великодню суботу: вона повідомляє, що завтра Великдень.

  3. Запитання 3

    Чому Маруся просить батьків не викуповувати її з неволі?

    Показати відповідь

    Вона вважає, що потурчилась і побусурманилась, і не бачить для себе шляху додому: це виявляє трагізм її становища.

  4. Запитання 4

    Як Марусі вдається випустити невільників?

    Показати відповідь

    Турецький пан, від’їжджаючи до мечеті на свято, віддає їй ключі від темниці, і вона відмикає її.

  5. Запитання 5

    До якого жанру належить «Дума про Марусю Богуславку»?

    Показати відповідь

    До козацьких дум (героїчних, про турецько-татарську неволю): ліро-епічний жанр, що виконувався речитативом.

Чим цей твір плутають

  • Її плутають із баладою: у думі немає строф, вона виконується речитативом, а не співом.
  • Маруся не повертається разом із козаками: це не щасливе, а трагічне завершення.
  • «Богуславка» — не прізвище, а позначення походження: Маруся родом із Богуслава.

Перевіряємо вхід і план навчання…