Революція гідності 2013–2014 років

Революцію спровокували спроби режиму Віктора Януковича згорнути євроінтеграційний курс, систематичні порушення прав і свобод громадян і неефективна соціально-економічна політика. У 2012–2013 роках зростання ВВП було нульовим. Весною 2013 року Україна готувалася підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом, але в умовах тиску з боку Росії режим змінив курс.

• 21 листопада 2013 року — Кабінет Міністрів оприлюднив розпорядження про призупинення підготовки угод з ЄС; ввечері на майдан Незалежності вийшли перші протестувальники — так розпочався Євромайдан;
• ніч на 30 листопада — силовий розгін студентів на майдані спецпідрозділом «Беркут» викликав шок, і того ж дня на Михайлівській площі відбувся багатотисячний мітинг та було проголошено створення Штабу національного спротиву;
• грудень 2013 — січень 2014 — масові акції, протистояння, створення Штабу національного спротиву; назву «Революція гідності» запропонували наприкінці 2013 року;
• з 16 січня 2014 року — етап силового протистояння;
• 18–20 лютого 2014 року — найтрагічніші дні революції; загалом загинуло понад сто осіб, яких називають Небесною сотнею;
• 21 лютого — домовленості про врегулювання кризи, а 22 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про самоусунення Януковича й призначила позачергові вибори на 25 травня.

Після відсторонення Януковича було створено нову парламентську більшість і сформовано уряд (27 лютого 2014 року). 25 травня 2014 року відбулися позачергові президентські вибори. Угоду про асоціацію з ЄС підписали 2014 року. Революція збіглася за часом зі збройною агресією Російської Федерації проти України, яка розпочалася в лютому 2014 року. Протести започаткували нову добу в історії України: вибір європейського шляху розвитку, суспільні реформи й боротьбу за державу.