I Універсал Української Центральної Ради

Українська Центральна Рада виникла навесні 1917 року. Її делегація звернулася до Тимчасового уряду з основними вимогами української автономії, проте уряд відмовився їх задовольнити й позитивно поставитися до автономії України. Тоді Центральна Рада вирішила діяти самостійно, і це відбито у словах універсалу: «однині самі будемо творити наше життя».

• Україна не розриває стосунків з Російською державою, але український народ має сам порядкувати своїм життям;
• для цього необхідно скликати Всенародні Українські збори (сойм) на основі рівного, прямого й таємного голосування;
• кожна адміністративна одиниця має тісно зв’язатися з Українською Центральною Радою; адміністрації, ворожі до українства, слід переобрати;
• з 14 (1) липня 1917 року вводився спеціальний податок на користь Центральної Ради;
• потрібно домовитися з демократіями всіх національностей для спільної розбудови автономної України; після підготовчої роботи — скликати представників «усіх народів Землі Української», рішення яких мають затвердити Всеросійські Установчі збори.

I Універсал був першим самостійним актом Української Центральної Ради: він заявляв про будівництво України на автономних засадах незалежно від політики Тимчасового уряду. Михайло Грушевський оцінив його як «творення підстав української автономії» і важливий крок до запровадження національної державності. Універсал не проголошував незалежності: невдовзі переговори з Тимчасовим урядом завершилися компромісом, який закріпив II Універсал.