Документ · 1917 — 1921 рік
II Універсал Української Центральної Ради
II Універсал — документ Української Центральної Ради, який Володимир Винниченко оприлюднив 16 (3) липня 1917 року на відкритому засіданні Ради. Він зафіксував компроміс після переговорів із міністрами Тимчасового уряду.
- Дата
- 16 (3) липня 1917 року
- Оголосив
- Володимир Винниченко на відкритому засіданні Центральної Ради
- Переговори
- 11–13 липня (28–30 червня за ст. ст.) 1917 року з О. Керенським, М. Терещенком, І. Церетелі
- Суть
- співпраця з Тимчасовим урядом замість конфронтації
Авторський матеріал Тями · оновлено · подвійні дати: перша — за новим стилем, у дужках — за старим
Передісторія
Після I Універсалу делегація Центральної Ради провела переговори з міністрами Тимчасового уряду Олександром Керенським, Михайлом Терещенком та Іраклієм Церетелі. Їхній підсумок і компроміс закріпив II Універсал. Тимчасовий уряд своєю постановою від 16 (3) липня визнав Центральну Раду та її Генеральний секретаріат крайовим органом управління в Україні, надавши правового статусу вже проголошеній автономії.
Головні положення
- Центральна Рада переходила від конфронтації до співробітництва з Тимчасовим урядом і виступала проти явочного запровадження автономії до скликання Всеросійських Установчих зборів;
- оголошувався намір поповнити склад Ради представниками національних меншин, щоб вона стала крайовим органом «революційної демократії України»;
- Генеральний секретаріат визначався носієм найвищої крайової влади Тимчасового уряду на Україні;
- готувався проєкт автономного устрою України для затвердження майбутніми Всеукраїнськими Установчими зборами;
- представників Ради призначали при військовому міністрі, Генеральному штабі й Верховному головнокомандувачі для участі у формуванні українських військових частин у російській армії.
Значення
II Універсал юридично закріпив статус Центральної Ради та її Генерального секретаріату як крайового органу управління. Водночас Рада відмовлялася від явочного шляху до автономії й погоджувалася чекати Всеросійських Установчих зборів. Тому порівняно з I Універсалом цей документ був скоріше компромісом, ніж кроком до державної самостійності.
Що питає НМТ
- Що закріпив II Універсал — компроміс із Тимчасовим урядом і визнання Центральної Ради та Генерального секретаріату.
- Кого планували ввести до Центральної Ради — представників національних меншин.
- Чим II Універсал відрізнявся від I — відмова від явочного запровадження автономії до Установчих зборів.
Що з чим плутають
- I Універсал (червень 1917) — крок до автономії самостійно; II Універсал (липень 1917) — домовленість із Тимчасовим урядом.
- II Універсал не проголошував ні автономію, ні незалежність: він визначав статус Ради й Генерального секретаріату в межах Росії.
- У II Універсалі Генеральний секретаріат названо носієм найвищої крайової влади Тимчасового уряду, тобто органом у його складі, а не суверенним урядом.
Перевір себе
Запитання в стилі НМТ, написані редакцією Тями. Вибери відповідь, а потім відкрий перевірку.
Запитання 1
Що було підсумком переговорів Центральної Ради з Тимчасовим урядом у липні 1917 року?
- Апроголошення незалежності
- БII Універсал і визнання Ради крайовим органом влади
- Вскасування автономії
- Грозпуск Генерального секретаріату
Показати відповідьСховати відповідь
Правильна відповідь: Б. Тимчасовий уряд визнав Раду й Генеральний секретаріат крайовим органом, а Рада відмовилася від явочного шляху.
Запитання 2
Кого мала поповнити Центральна Рада відповідно до II Універсалу?
- Апредставників Тимчасового уряду
- Бнімецьких делегатів
- Впредставників національних меншин
- Гвійськових командирів