Дунайський біосферний заповідник

Заповідник розташований у дельті другої за довжиною річки Європи: Дунай має близько 2860 км завдовжки, а площа його водозбору — 817 тис. км². Територія належить до первинної й вторинної дельти, на сході межує з Чорним морем, а на півдні — з українсько-румунським кордоном. Складові заповідника — власне Кілійська дельта, Жебриянівський природний комплекс, Стенцівсько-Жебриянівські плавні та острів Єрмаків. 2004 року до нього додали верхів’я озера Сасик і Джантшейський лиман.

Дельта Дунаю — найбільша дельтова екосистема Європи й найбільша в Європі система очищення води. Охороняються плавні та заплавні ліси; на островах переважають очерет, рогіз і куга.

У 1967 році в дельті створено природоохоронну зону, у 1973–1978 роках — Дунайську філію Чорноморського заповідника, 23 квітня 1981 року — заповідник «Дунайські плавні». Указом Президента від 10 серпня 1998 року № 861 на базі «Дунайських плавнів» створено Дунайський біосферний заповідник площею 46 402,9 га. Рішенням ЮНЕСКО від 2 лютого 1999 року його включено до світової мережі біосферних резерватів у складі двостороннього румунсько-українського резервату «Дельта Дунаю».

У дельті гніздяться й зупиняються на міграції сотні видів птахів — портал ПЗФ називає близько 312 видів, а ЕСУ в статті про заповідник подає близько 225, тож цифри залежать від способу підрахунку. Тут мешкає найбільша в Європі популяція пелікана рожевого, є коровайка, чапля руда, орел-білохвіст. Серед риб — осетрові, стерлядь, дунайський лосось. До Червоної книги України занесено, зокрема, горіх плавучий, сальвінію плаваючу, видру, лісового кота.