Чернівецька область

Область розташована в західній частині України. На заході вона межує з Івано-Франківською, на півночі — з Тернопільською та Хмельницькою, на сході — з Вінницькою областями, а на півдні проходить державний кордон із Румунією та Молдовою. Площа області за таблицею Держстату — 809,6 тис. га (8096 км²): це найменша область України. Менші за неї лише міста Київ і Севастополь.

Південно-західний куток території належить до Українських Карпат і має гірський рельєф із висотами до 1,5 тис. м. Решта — горбиста рівнина: передгір’я Карпат і Хотинська височина. На Хотинській височині, у Заставнівському районі, лежить гора Берда (515 м) — найвища відмітка рівнинної частини України; за будовою вона — піднятий блок Подільської плити, а вкрита буковими, дубово-грабовими й дубовими лісами. Клімат помірно континентальний.

У надрах є нафтогазоносні родовища, поклади кварцитів, сланців, солі, джерела мінеральних вод. Загальна площа лісів — 258 тис. га. Річки області належать до басейнів Дністра та Дунаю. Рівнинна частина лежить у лісовій зоні, а в горах ландшафти змінюються з висотою.

У горах створено національні парки «Вижницький» і «Черемоський»; Черемоський лежить у прикордонній зоні, а там збереглися старовікові ялинові ліси та рідкісна кедрова сосна. На півночі — НПП «Хотинський»: Дністровський каньйон місцями сягає 150–200 м завглибшки, а Шумило — водоспад-каскад завдовжки 34 м, «буковинський парадокс».

Територію можна поділити на дві частини: західну, більшу, — Північну Буковину; східну, меншу, — Хотинщину. У 9–11 століттях тут жили племена тиверців і хорватів; з 14 століття — у Молдавському князівстві; після війни 1768–1774 років більша частина (крім Герци) відійшла до Австрії (з 1867 — Австро-Угорщина), а Хотинщина 1812 року — до Російської імперії (Бессарабія). Від 1918–1919 років вся територія належала Румунії, а 1940 року утворено область у складі УРСР.